ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №826/25065/15
адміністративне провадження №К/9901/15624/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року (головуючий суддя - Качур І.А.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року (головуючий суддя - Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.)
у справі №826/25065/15
за позовом ОСОБА_1
до Управління охорони здоров`я Подільської районної у місті Києві державної адміністрації в особі начальника Легіня Богдана Ігоровича
третя особа: начальник відділу з фінансово-економічної роботи управління охорони здоров`я Подільської районної у місті Києві державної адміністрації Бухарцева Вікторія Вікторівна,
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 30 червня 2015 року №44-к;
- поновити на посаді провідного спеціаліста управління охорони здоров`я Подільської районної у місті Києві державної адміністрації із внесенням відповідного запису до трудової книжки;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 липня 2015 року;
- відшкодувати моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її звільнення відбулося з порушенням вимог Кодексу законів про працю України оскільки не було враховано переважне право на залишення на роботі, не запропоновано вакантної посади, а запропоновано стажування в іншому структурному підрозділі.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2016 року відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
4. У вересні 2016 року позивач подала заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просила визнати незаконним та скасувати наказ управління охорони здоров`я Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 30 червня 2015 року №44-к; зобов`язати відповідача змінити дату та формулювання причини звільнення, а саме звільнити 15 серпня 2016 року за власним бажанням відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України із внесенням відповідного запису до трудової книжки; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 липня 2015 року по 15 серпня 2016 року та всі належні виплати; відшкодувати моральну шкоду в сумі 20 000 грн.
5. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову.
6. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила державну службу на посаді провідного спеціаліста управління охорони здоров`я Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.
8. Розпорядженням т.в.о. голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 25 березня 2015 року №205 затверджено з 1 липня 2015 року структуру Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, чисельність керівництва та структурних підрозділів. Чисельність управління охорони здоров`я складала 7 осіб.
9. Розпорядженням т.в.о. голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 квітня 2015 року №262 скорочено з 1 липня 2015 року чисельність управління охорони здоров`я на 2 штатні одиниці та затверджено граничну чисельність управління - 7 штатних одиниць.
10. 28 квітня 2015 року позивача попереджено про скорочення штату працівників управління охорони здоров`я Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з 1 липня 2015 року, внаслідок чого можливе скорочення посади, яку вона займає, та звільнення з роботи після закінчення двомісячного терміну на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.
11. Відповідно до протоколу колективних зборів управління охорони здоров`я Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 3 червня 2015 року було вирішено враховуючи дію розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 січня 2011 року №121, з метою забезпечення виконання розпоряджень Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 січня 2015 року №30-к, від 31 березня 2015 року №108-к та від 25 березня 2015 року №205 та оптимізації подальшого виконання повноважень, покладених на управління охорони здоров`я Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, скоротити 2 посади, а саме вакантну посаду заступника начальника управління та посаду провідного спеціаліста з опіки і піклування. Звернутися до т.в.о. голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації з клопотанням здійснити передачу функцій опіки та піклування до управління праці та соціального захисту Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, запропонувавши провідному спеціалісту ОСОБА_1 переведення на відповідну посаду в управління праці та соціального захисту населення, попередньо узгодивши пропозицію з керівником зазначеного управління.
12. Листом від 15 червня 2015 року в.о. начальника Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації просив направити провідного спеціаліста управління охорони здоров`я ОСОБА_1 . з 17 червня 2015 року на проходження стажування для подальшої роботи в управлінні зі збереженням функціональних обов`язків.
13. 16 червня 2015 року позивачу було запропоновано в порядку переведення посаду в Управлінні праці та соціального захисту Подільської районної в місті Києві державної адміністрації зі збереженням функціональних обов`язків. Від запропонованої посади позивач відмовилась.
14. Наказом в.о. начальника Управління охорони здоров`я Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 30 червня 2015 року №44-к позивача звільнено з посади провідного спеціаліста управління у зв`язку зі скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу, відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення позивача з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України відбулося з дотриманням відповідачем вимог діючого законодавства України та без порушення права позивача на працю.
16. На час звільнення позивача вакантні посади в управлінні охорони здоров`я, які відповідно до своєї кваліфікації вона могла займати, були відсутні, а тому була надана пропозиція зайняти в порядку переведення посаду в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації зі збереженням її функціональних обов`язків, тобто запропонована посада фактично не змінювала діючі умови праці.
17. Скорочення чисельності штату працівників управління охорони здоров`я відбулося з дотриманням вимог діючого законодавства, що підтверджується штатними розписами управління.
18. Також судами не було встановлено переважне право позивача на залишення на роботі при скороченні штату працівників управління охорони здоров`я з огляду на відсутність більшої продуктивності її праці порівняно з іншими працівниками, а також оголошення догани у червні 2013 року.
19. Подана позивачем заява про зміну позовних вимог не була прийнята судом першої інстанції та не була розглянута оскільки подана після початку судового розгляду справи по суті.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що при звільненні їй не було запропоновано посаду для переведення, а лише стажування без зазначення назви посади, що не є гарантією працевлаштування. Напередодні вивільнення у структурі Подільської районної в місті Києві державної адміністрації були наявні вакантні посади, проте вони не були запропоновані їй для переведення.
21. Зазначає що мала переважне право на залишення на роботі у зв`язку з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці порівняно з іншими працівниками даного управління, а врахування судами інформаційної довідки щодо порівняння кількості підготованих документів (відповідно до посадових обов`язків) спеціалістів відділу, є неправильним з огляду на специфіку її діяльності у сфері опіки та піклування.
22. Також судами помилково застосовано норми статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України та не прийнято до розгляду її заяву про зміну позовних вимог, подану відповідно до статті 137 цього кодексу.
23. Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
26. Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
27. Статтею 49-2 КЗпП України передбачено порядок вивільнення працівників.
28. Так, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
29. Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
30. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що у відповідача мало місце скорочення штатної чисельності працівників управління охорони здоров`я з 1 липня 2015 року, а саме скорочено дві штатні одиниці - з 9 станом на липень 2014 року до 7 станом на липень 2015 року.