1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



18 червня 2020 року

Київ

справа №366/709/17

адміністративне провадження №К/9901/34990/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 366/709/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Вишгородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (у складі колегії суддів Глущенко Я.Б., Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області (далі - відповідач, Управління), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до частини другої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити відповідну пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки, починаючи з 10 лютого 2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі у Київської області та отримує пенсію, призначену відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1993 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Крім того, він є особою, яка постійно проживає в зоні добровільного гарантованого відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, і станом на 01 січня 1993 року проживав у цій зоні більше 3-х років, що підтверджено посвідченням № НОМЕР_2 та додатком № 583 від 09 лютого 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 05 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зниження пенсійного віку, незалежно по якому закону він вирахуваний, не дає права на перерахунок пенсії, оскільки не змінюється вид призначеної пенсії, а лише вказує на підставу, яка була застосована для призначення пенсії за зниженим пенсійним віком, тому вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Іванківського районного суду Київської області від 05 травня 2017 року скасовано, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону (вперше), а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 366/709/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ухвалою від 17 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 366/709/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 18 червня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 24 вересня 2010 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області та отримує пенсію за віком, призначену на підставі пункту "а" статті 13 Закону №1788-ХІІ.

Як убачається із довідки від 09 лютого 2017 року № 583, виданої виконавчим комітетом Іванківської селищної ради, позивач проживав у зоні гарантованого добровільного відчуження більше трьох років та має посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2, видане 31 травня 1994 року Київською обласною державною адміністрацією.

10 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Листом від 22 лютого 2017 року № 30/1-М1 відповідач відмовив в призначенні пенсії позивачу на підставі Закону № 796-ХІІ, посилаючись на те, що позивач вже отримує пенсію за віком, а переведення з пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, призначеної відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 796-ХІІ не передбачено законодавством.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся у суд із даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі Вишгородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зазначає, що призначення та виплата пенсій в порядку статті 55 Закону № 796-ХІІ провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), на підставі якого ОСОБА_1 і була призначена пенсія з 24 вересня 2010 року. Таким чином, підстави для переведення (призначення) позивачу пенсії за віком за заявою ОСОБА_1 від 10 лютого 2017 року відсутні.

Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року не відповідає, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом а статті 13 Закону № 1788-ХІІ передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема для працівників, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що призначення та виплата пенсії позивачу з 2010 року здійснювалися у відповідності з нормами Закону № 1058-IV, зі зниженим пенсійним віком, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII, тобто на пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку.

Згідно із частиною п`ятою статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону № 1058-IV і цього Закону.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.


................
Перейти до повного тексту