ПОСТАНОВА
Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №359/2076/17
адміністративне провадження №К/9901/24277/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 359/2076/17
за позовом ОСОБА_1
до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року (у складі судді Муранової-Лесів І.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (у складі колегії суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.)
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі також - відповідач, Управління), в якому просила:
- визнати протиправними дії Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо неврахування при призначенні та обчисленні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи, даних про заробітну плату (дохід), вказаних у довідці, виданій адміністрацією Поліського хлібзаводу від 20 грудня 1995 року № 48 та довідці про заробітну плату для обчислення пенсії, виданій Красятицьким споживчим товариством від 14 вересня 2011 року № 62;
- зобов`язати Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести обчислення, перерахунок та виплату пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи з 30 червня 2016 року з урахуванням даних про заробітну плату (дохід), вказаних у довідці, виданій адміністрацією Поліського хлібзаводу від 20 грудня 1995 року № 48 та довідці про заробітну плату позивача для обчислення пенсії, виданій Красятицьким споживчим товариством від 14 вересня 2011 року № 62.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задоволено частково, постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року скасовано в частині задоволення позову за період з 30 червня 2016 року по 13 вересня 2016 року та залишено позов в цій частині без розгляду. В іншій частині постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без розгляду позов в частині позовних вимог за період з 30 червня 2016 року по 13 вересня 2016 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пенсія позивача належить до перерахунку з 14 вересня 2016 року, оскільки позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 359/2076/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 18 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 359/2076/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 19 червня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 24 травня 1989 року.
ОСОБА_1 з 30 червня 2016 року перебуває на обліку в Бориспільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку, що підтверджується протоколом № 2197 від 29 вересня 2016 року Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення пенсії.
Однак, при призначенні та нарахуванні пенсії позивачу відповідачем не було враховано довідку про заробітну плату ОСОБА_1, видану адміністрацією Поліського хлібзаводу від 20 грудня 1995 року № 48, та довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Красятицьким споживчим товариством від 14 вересня 2011 року № 62.
24 листопада 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо роз`яснення процедури нарахування пенсії.
Листом № 12013/03 від 08 грудня 2016 року Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивачу, що оскільки її страховий стаж становить 19 років 11 місяців 25 днів, то розмір її пенсії визначається пропорційно набутому страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, а тому розмір її пенсії за віком становить 750 грн 19 коп., а також повідомлено, що відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) позивачу встановлено додаткову пенсію, як потерпілій від аварії на ЧАЕС 2 категорії у розмірі 170,82 грн., та встановлено адресну державну допомогу у розмірі 27,99 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області зазначено, що страховий стаж позивача розрахований відповідно до норм статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) за наданими документами та за даними персоніфікованого обліку. Управління зазначає, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки довідки про заробітну плату не було взято до обрахунку на законних підставах. Це пояснюється тим, що Управлінням було зроблено запит до трудового архіву Поліського району с. Красятичі, у відповіді на який зазначено, що документи щодо Поліського хлібзаводу в архівному відділі Красятинського споживчого товариства відсутні, у зв`язку з тим, що не були передані на зберігання. Крім того, на запит Управління до Красятицького споживчого товариства про надання довідки про заробітну плату за період з 03 серпня 1987 року по 31 липня 1992 рік відповідь на даний час не надійшла.
Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних
Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.