ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №814/78/16
адміністративне провадження №К/9901/25858/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 (суддя - Середа О.Ф.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 (головуючий суддя - Шляхтицький О.І., судді: Запорожан Д.В., Романішин В.Л.) у справі №814/78/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХМЕТ" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ТЕХМЕТ" (далі - ТОВ "НВП "ТЕХМЕТ") звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд зобов`язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) внести в облікову картку платника податків ТОВ НВП "Техмет" відомості про відсутність податкового боргу з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769, 00 грн. та його фактичну сплату.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016, позов задоволено.
При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов`язань у строк, встановлений законом, та у сумах самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, оскільки направлення позивачем до обслуговуючого банку належним чином оформлених платіжних доручень на оплату обов`язкових платежів та зборів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та допустимими діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов`язання. Платник податків не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що фактичною сплатою грошового зобов`язання вважається зарахування коштів на відповідний рахунок органу державного казначейства.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, позивачем до обслуговуючого банку - ПАТ "Златобанк" було подано платіжне доручення №3 від 12.02.2015 на сплату податку на прибуток за 2014 рік у сумі 1 154 769, 00грн., яке останнім зареєстровано згідно штемпелю банка 13.02.2015.
Відповідно до умов договору №1757-ЮЛ від 29.10.2010 по обслуговуванню поточного рахунку та пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ПАТ "Златобанк" зобов`язаний був виконати це доручення не пізніше наступного робочого дня.
На момент подання повивачем платіжного доручення №3 від 12.02.2015 суму 1154769,00 грн. залишок коштів на його поточному рахунку дорівнював 2050963,44 грн., що підтверджується копією виписки банку з особового рахунку від 08.12.2014 та від 01.01.2015, та копією Довідки банку на підтвердження стану рахунків від 30.01.2015. Отже, необхідні кошти на рахунку дня проведення платежу були в наявності.
Проте, в порушення норм законодавства України та умов договору про обслуговування поточного рахунку від 29.10.2010 №1757-ЮЛ ПАТ "Златобанк" вказаний платіж не провів, а платіжне доручення від 12.02.2015 №3 з відміткою про причину невиконання платежу позивачу не повернув.
Листом № 90 від 07.12.2015. позивач звернувся до відповідача з проханням внести зміни в облікову картку платника податків ТОВ "НВП "ТЕХМЕТ" про відсутність податкового боргу зі сплати податку на прибуток за 2014 рік у сумі 1 154 769, 00 грн. та надання Довідки про відсутність заборгованості перед бюджетом.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області листом № 3353/10/14-03-25-026 від 10.12.2015. відмовила позивачу, пославшись на те, що у нього відсутні правові підстави для внесення змін до облікової картки платника податків у частині скасування податкового боргу.
Крім цього, судами з`ясовано та вбачається з матеріалів справи, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.06.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 478-25 від 30.03.2015 про сплату податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769,00 грн. з підстав відсутності вини платника в порушенні строків перерахування податку, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету (податкового органу) з вини виключно банківської установи, в якій обслуговувався платник.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/3169/15 від 17.11.2015 відмовлено ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у стягненні заборгованості зі сплати податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 1 154 769, 00 грн. у зв`язку з відсутністю правових підстав для стягнення коштів з позивача.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначається Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Згідно із пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Пунктом 8.1 статті 8 наведеного Закону передбачено, що банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.