ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа № 813/7224/14
адміністративне провадження № К/9901/7266/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 813/7224/14
за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про скасування грошового атестату та зобов`язання вчинити дії, -
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, ухвалене колегією у складі головуючого судді Брильовського Р.М., суддів Гулкевич І.З., Мартинюка В.Я.,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року, ухвалену у складі судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Пліша М.А., Макарика В.Я.
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України (далі - відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач 2), третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (залучено до участі у справі протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2015, далі - третя особа, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому, з урахуванням доповнень і уточнень просив:
1.1. визнати підробленим грошовий атестат №50 від 19.03.1990 фінансово-планового відділу УВС Львівської області та недійсним і скасувати його;
1.2. зобов`язати відповідача в особі Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України у Львівській області виплатити заборговані суми по заробітній платі за додатковими видами, іншими надбавками, доплатами до зарплати, а саме:
а) за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 50% щомісячну надбавку до посадового окладу за постійну роботу в умовах режимних обмежень з "таємними" так і "цілком таємними" державними документами;
б) за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 10% щомісячну надбавку до посадового окладу за шкідливі умови служби у спеціальній установі П/Р УВС Л/о для осіб, затриманих за бродяжництво;
в) за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 35% щомісячну надбавку до посадового окладу за відпрацьовані позивачем по службі 768 год. робочого часу в нічний період в якості відповідального по спеціальній установі П/Р УВС Л/о;
г) за період з 26.03.1987 до 14.03.1989 включно додаткову заробітну плату у розмірі 8671 грн 32 коп. за відпрацьовані позивачем на службі 2664 год. робочого часу в якості відповідального по спеціальній установі П/Р УВС Л/о понад установлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку (суботу, неділю), передсвяткові та святкові дні.
1.3. визнати дії відповідачів в особі Пенсійного фонду України та ГУ МВС України у Львівській області протиправними;
1.4. зобов`язати відповідача в особі Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України у Львівській області з останньої штатної посади заступника начальника по оперативній роботі спеціальної установи приймальника-розподільника УВС Львівської області узаконити складену позивачем та підписану повторну розгорнуту фінансову довідку № 91/10288 про сумарний підрахунок мого загального розміру пенсійного грошового забезпечення за усіма належними фінансовими показниками, як за основними видами окладів, так і за додатковими видами, так і за іншими надбавками, доплатами до заробітної плати за весь минулий час, тобто за період з 01.03.1990 (дати призначеної пенсії по 2 групі інвалідності) по день постановленого судового рішення для подальшого перерахунку військової пенсії позивача по 2 групі інвалідності, що скеровується до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців ГУ ПФУ у Львівській області для виконання та яка на законодавчому рівні повинна відповідати експертному висновку незалежного аудитора від 01.12.2011.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій відповідачів щодо здійснення розрахунку пенсії на підставі документів, наданих відповідачем 1.
2.1. Позивач зазначає, що 14.09.2012 супровідним листом за № 9379/07-43 за підписом першого заступника начальника ГУ ПФУ у Львівській області О. Сафіна отримав ксерокопію грошового атестату № 50 від лютого 1990, складеного фінансово-плановим відділом УВС у Львівській області із численними порушеннями фінансової дисципліни. Вважає, що вказаний грошовий атестат не відповідає вимогам пункту 14 наказу МВС України від 01.11.2003 №1236 "Про застосування Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".
2.2. Також вважає, що відповідач 2 неправомірно застосував наказ Управління внутрішніх справ Львівського облвиконкому від 14.03.1989 № 57 о/с в частині призначення його на посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку відділу внутрішніх справ Залізничного райвиконкому м. Львова, що призвело до невиплати належної йому суми грошового забезпечення як за основними видами окладів, так і за додатковими та іншими надбавками, доплатами до зарплати за період з 26.03.1987 по 01.03.1990 та відображення незаконних відомостей у грошовому атестаті № 50.
2.3. На думку позивача ГУ МВС у Львівській області під час визначення розміру грошового забезпечення має врахувати наказ УВС Львівського облвиконкому від 30.03.1989 № 78 о/с про проходження ним служби на посаді заступника начальника по оперативній роботі приймальника розподільника УВС Львівського облвиконкому та виплатити заборговані суми по заробітній платі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Сакалоша В.М. від 24.10.2014 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу у попереднє судове засідання.
4. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Сакалоша В.М. від 21.01.2015 провадження у справі закрито у частині позовних вимог щодо:
4.1. визнання підробленого грошового атестату № 50 від 19.03.1990 фінансово-планового відділу УВС Львівської області недійсним та скасування його (мотиви суду - грошовий атестат є лише документом, який містить інформацію про виплачені позивачу суми належного грошового утримання, однак не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, а тому не є актом в розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, не має ознак публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства);
4.2. зобов`язання відповідача в особі Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України у Львівській області виплатити заборговані суми по заробітній платі за додатковими видами, іншими надбавками, доплатами до зарплати, а саме:
4.3. за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 50% щомісячну надбавку до посадового окладу за постійну роботу в умовах режимних обмежень з "таємними" так і "цілком таємними" державними документами;
4.4. за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 10% щомісячну надбавку до посадового окладу за шкідливі умови служби у спеціальній установі П/Р УВС Л/о для осіб, затриманих за бродяжництво;
4.5. за період з 26.03.1987 до 01.03.1990 включно 35% щомісячну надбавку до посадового окладу за відпрацьовані по службі 768 год. робочого часу в нічний період в якості відповідального по спеціальній установі П/Р УВС Л/о;
4.6. за період з 26.03.1987 до 14.03.1989 включно додаткову заробітну плату у розмірі 8671 грн 32 коп. за відпрацьовані на службі 2664 год. робочого часу в якості відповідального по спеціальній установі П/Р УВС Л/о понад установлений законодавством робочий час, у дні щотижневого відпочинку (суботу, неділю), передсвяткові та святкові дні.
5. В іншій частині позовних вимог ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Сакалоша В.М. від 21.01.2015 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Розгляд позову у цій частині здійснювався окремо, від зазначених вище позовних вимог ОСОБА_1 у складі головуючого Сакалоша В.М., суддів Гулика А.Г., Сидор Н.Т.
6. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.12.2015, постановлену колегією суддів у складу головуючого судді Сакалоша В.М. суддів Гулика А.Г., Сидора Н.Т. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Пенсійного Фонду України щодо неналежного розгляду скарг Іванишина Д.М. від 20.08.2014 та від 13.09.2014. Зобов`язано Пенсійного Фонд України повторно розглянути скарги ОСОБА_1 від 20.08.2014 та від 13.09.2014 щодо правильності його пенсійного забезпечення, неправомірних дій начальника управління пенсійного забезпечення військовослужбовців головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області з урахуванням усіх порушених питань, та надати повну та обґрунтовану відповідь по суті поставлених вимог. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
6. Надалі за результатами апеляційного провадження ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 щодо закриття провадження у означеній частині позовних вимог у справі № 813/7224/14 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015).
7. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О. від 25.05.2015 справу № 813/7224/14 прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні у складі колегії: головуючого Карп`як О.О., суддів Тетричного В.Г., Клименко О.М.
8. Надалі відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів (у зв`язку із закінченням терміну поноважень судді), визначено новий склад колегії для розгляду даної справи у складі: головуючий Клименко О.М., судді Мартинюк В.Я., Гулкевич І.З.
9. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, постановленою у складі головуючого судді Клименко О.М., суддів Гулкевич І.З., Мартинюк В.Я. від 02.11.2016 позовні вимоги про визнання грошового атестату підробленим та скасування його, нарахування та виплати заробітної плати за період з 26.03.1987 по 01.03.1990 - залишено без розгляду.
10. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2017 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
11. За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено колегію у складі: головуючий суддя Брильовський Р.М., суддів Мартинюк В.Я., Гулкевич І.З.
12. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.2017 Брильовського Р.М. прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
13. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2018, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, в задоволенні позову відмовлено повністю.
14. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із такого.
14.1. Виданий позивачу 19.03.1990 грошовий атестат № 50 завірений підписами бухгалтера та старшого бухгалтера та підписаний позивачем у графі "дані вказані в атестаті вважаю правильними". Так, інспектором відділу кадрів УВС було проведено розрахунок вислуги років на пенсію майора міліції ОСОБА_1, відділу карного розшуку ВС Залізничного РВ м. Львова. З вислугою років ознайомився ОСОБА_1 ., що підтверджується підписом останнього.
14.2. Отже, порушення вимог Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи під час видання оскаржуваного грошового атестату відсутні, а відтак не приймає до уваги доводи позивача, що грошовий атестат не відповідає вимогам пункту 14 наказу МВС України від 01.11.2003 №1236 "Про застосування Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ".
14.3. Водночас, судом звернуто увагу на те, що Інструкцію про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи було затверджено саме 18.10.2004 наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 203, а станом на час видачі грошового атестату вона не діяла. Також судом вказано на те, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог, а під час розгляду справи не встановлено, обставин, за яких можна було б визнати грошовий атестат недійсним, натомість відповідач 1 належними та допустимими доказами довів правомірність видачі оскаржуваного грошового атестату.
14.4. При цьому суд першої інстанції зазначив, що грошовий атестат є лише документом, у якому відображені фактичні дані, що містяться у виданих до цього періоду наказах про виплачені позивачу суми грошового забезпечення, не має обов`язкового характеру, а тому не створює жодних правових наслідків для відповідача, відповідно не є актом індивідуальної дії в розумінні частини першої статті 19 КАС України.
14.5. Позивач відповідно до наказів Управління внутрішніх справ Виконкому Львівської обласної ради народних депутатів від 30.03.1987 № 78 о/с, від 14.03.1989 № 57 о/с та від 24.02.1990 № 50 о/с працював в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника приймальника-розподільника Управління внутрішніх справ Львівського виконкому по оперативній роботі з 26 березня 1987 року, на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку відділу внутрішніх справ Залізничного райвиконкому м. Львова з 11 березня 1989 року, з якої 01 березня 1990 року був звільнений в запас Збройних Сил СРСР за ст. 67 "б" /через хворобу/. Доказів скасування у судовому порядку вищевказаних наказів суду не надано. Відомості, які містяться у цих наказах, внесені до особових карточок фінансової звітності, у яких відображаються дані щодо перебування позивача у конкретний період на конкретній посаді та отримані ним суми грошового забезпечення.
14.6. Суд звернув увагу на те, що питання щодо виплати заборгованості по заробітній платі за період з 26.03.1987 по 01.03.1990 було предметом розгляду адміністративної справи у Франківському районному суді м. Львова за позовом ОСОБА_1 від 26.10.2010, що підтверджується копією позову наявною в матеріалах справи.
14.7. Ухвалою Франківського районного суду від 19.03.2012 залишено позов ОСОБА_1 до ГУМВС України у Львівській області та ГУПФ України у Львівській області про перерахунок пенсії та примусове стягнення з ГУМВС завданих збитків, пов`язаних із невиплатою заробітної плати без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
14.8. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду від 19.03.2012 без змін, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ухвал.
14.9. Втім, ухвалою Львівського апеляційного суду від 07.02.2017, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 813/7224/14 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
14.10. З огляду на викладене, суди дійшли висновку про безпідставність позовних вимог.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
15. У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій з урахуванням доповнень, скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі: визнати дії відповідача в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області протиправними та зобов`язати її виплатити йому заборгованість суми по заробітній платі у розмірі 590 395, 80 грн та зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати йому пенсію за весь минулий час.
16. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення судами попередніх інстанцій постановлені внаслідок недотримання норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
16.1. Скаржник наголошує, судами попередніх інстанцій що під час розгляду справи не було встановлено всі обставини справи. Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилося те, що починаючи з березня 1989 року стосовно скаржника, який на той час обіймав посаду заступника начальника по оперативній роботі спеціальної установи приймальника-розподільника УВС Львівської області, в якому він очолював самостійний режино-секретний підрозділ внутрішньо камерної агентури у складі УВС Львівської області, радянською владою здійснювались політичні утиски.
16.2. Внаслідок цього, за твердженням позивача, 14 березня 1989 року його було незаконно переведено на посаду оперуповноваженого відділення карного розшуку Залізничного РВВС м. Львова із одночасним звільненням з попередньої посади. А надалі під час перебування скаржника у додатковій оплачуваній відпустці його взагалі було незаконно звільнено з міліції. У зв`язку із цим було підроблено всі фінансові документи, пов`язані з оплатою його праці в органах внутрішніх справ.
16.3. Скаржник зауважив, що на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку Залізничного РВВС м. Львова він не працював, за цією посадою заробітної плати не отримував. А всі суми заробітної плати, на підставі яких має здійснюватися нарахування пенсії слід брати до уваги за посадою заступника начальника по оперативній роботі спеціальної установи приймальника-розподільника УВС Львівської області.
16.4. На думку скаржника головуючий суддя у суді першої інстанції Брильовський Р . М. порушив норми процесуального права, а саме відмовив у задоволенні численних клопотань скаржника про витребування доказів у справі, а саме оригіналів наказів щодо проходження ним служби в міліції, журналу реєстрації видачі наказів по особовому складу УВС Львівського облвиконкому тощо. Не дослідив усі наявні у справі докази на підтвердження позовних вимог.
16.5. Крім того, судом першої інстанції допущено грубе порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо недопустимості повторної участі колегії суддів у складі: головуючого судді Брильовського Р.М., суддів Мартинюка В.Я., Гулкевич І. З . Оскаржуване рішення суду першої інстанції, на думку скаржника, ухвалене неповноважним складом суду.
16.6. Судами першої та апеляційної інстанції не було встановлено та не надано оцінку тим обставинам, що починаючи з 1987 року по 1990 рік заробітна плата скаржника виплачувалась не в повному обсязі, а саме протиправно не було виплачено: додаткову заробітну плату у сумі 8258,40 рублів (429 437 грн), щомісячні надбавки у розмірах 35%, 31 % та 10 % від посадового окладу. Всього на думку скаржника йому за вказаний період недоплачено заробітну плату у розмірі 590 395,80 грн.
16.7. Судами першої та апеляційної інстанцій не виконано рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та порушено законодавство про працю. Суд першої інстанції не врахував те, що строк позовної давності до спорів про виплату заробітної плати не поширюється та незаконно відмовив йому у задоволенні позову.
16.8. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій протиправно відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки грошовий атестат від 19.03.1990 № 50 є підробленим, таким, що не відповідає дійсності. Даний атестат не відповідає вимогам наказу ВМС України від 01.11.2003 № 1236, а тому з огляду на положення Закону України № 4176 від 20.12.2011 є таким, що підлягає визнанню недійсним та скасуванню.
16.9. Судами попередній інстанцій не надано належну оцінку експертному висновку незалежного аудитора від 01.12.2011 вказує на те, що відповідач в особі ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області протиправно занизив розмір його грошового забезпечення.
17. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2019 визначено колегію для розгляду даної справи у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Стародуб О.П., Кравчук В.М.
18. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 № 219/0/78-19 у зв`язку із відведенням колегії суддів: судді-доповідача Анцупової Т.О., суддів Стародуб О.П., Кравчук В.М. (ухвала Верховного Суду від 22.03.2019), що унеможливлює їх участь у розгляді касаційної скарги, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стрелець Т.Г., судді Стародуб О.П., Кравчук В.М.
19. Надалі за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 визначено склад колегії: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді Стародуб О.П., Желтобрюх І.Л. (підстава проведення перерозподілу статті 40, 41 КАСУ відвід (самовідвід) (ухвала про відвід (самовідвід), розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 № 219/0/78-19).
20. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 визначено склад колегії: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді Білоус О.В., Желтобрюх І.Л. (підстава проведення перерозподілу статті 40, 41 КАСУ відвід (самовідвід) (ухвала про відвід (самовідвід), розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 № 219/0/78-19).
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стрелець Г.Г., суддів Білоус О.В., Желтобрюх І.Л. від 25.03.2019 відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою.
22. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2019, який здійсненого на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.06.2019 № 643/0/78 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді доповідача Стрелець Т.Г., що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 17 червня 2020 року дана касаційна скарга була прийнята до провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду у в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до 262, 340, 344 КАС України КАС України.
Позиція інших учасників справи
24. Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ГУ ПФУ у Львівській області надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якій просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
25. В обґрунтування свого відзиву ГУ ПФУ у Львівській області вказує на вірність висновків суді першої та апеляційної інстанцій про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог. Питання стягнення заробітної плати за період з 26.03.1987 по 01.03.1990 було предметом розгляду в іншій справі. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2012 у справі № 2а-167/11 позов ОСОБА_1 до ГУ МВС України у Львівській області та ГУ ПФУ у Львівській області про перерахунок пенсії та примусове стягнення завданих збитків, пов`язаних із невиплатою заробітної плати залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.
26. Крім цього, безпідставною в даній касаційній скарзі є вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати пенсію. Ці вимоги не є предметом спору у даній справі.
27. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надійшло, що відповідно до статті 338 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) не є перешкодою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції.