ПОСТАНОВА
Іменем України
17 червня 2020 року
Київ
справа №120/858/19-а
адміністративне провадження №К/9901/34125/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області (правонаступник Головного управління ДФС у Вінницькій області )
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (головуюча суддя: Франовська К.С., судді: Кузьменко Л.В., Совгира Д. І.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс"
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тор Бекс" (надалі також - ТОВ "Тор Бекс", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (надалі також - відповідач, правонаступник - Головне управління ДПС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2018 року №0012831406.
В обґрунтування позову зазначило, що висновки відповідача про порушення позивачем положень податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки право позивача на формування податкового кредиту підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності (нікчемності, фіктивності) господарських операцій позивача з контрагентом ПП "Нові Долиняни" у зв`язку з неможливістю здійснювати господарську діяльність є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у позові ТОВ "Тор Бекс" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є обґрунтованими, оскільки укладений між TOB "Тор Бекс" та ПП "Нові Долиняни" договір не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Тор Бекс" задоволено. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2018 року № 0012831406.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що на підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інші документи бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій з контрагентом-постачальником.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначав про те, що вона є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
У зв`язку із неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач зазначив, що судом не враховано неможливість здійснення ТОВ "Тор Бекс" документально оформленої господарської операції з придбання сої, пшениці та соняшника, а саме:
- нереальність первинної поставки (продажу) доводить нереальність первинного та послідуючого одержання (придбання) саме цього ідентифікованого товару (сої, пшениці та соняшника) кожним суб`єктом господарювання та засвідчує недійсність (неможливість) формування у кожного з них відповідного активу. Зазначене, а також відсутність підтвердження факту реального одержання (придбання) ПП "Нові Долиняни" товару такого ж найменування і відповідної кількості від інших (не задіяних у ланцюгу) постачальників або формування відповідного активу внаслідок власного задекларованого виробництва у досліджуваному та попередніх звітних періодах, засвідчує про нереальність (неможливість) здійснення кожним таким суб`єктом господарювання послідуючої поставки (продажу) саме цього товару по всьому ланцюгу його документально оформленого нереального руху, включно до ТОВ "Тор Бекс";
- нереальність супровідної (допоміжної) діяльності (не оформленої документально) щодо поставки (продажу) товару, зокрема, внаслідок відсутності даних, що підтверджували б: придбання послуг з транспортування; технічну (ресурсну) і технологічну можливість здійснення перевезення (навантаження, розвантаження);
- ненадання до перевірки документів, що підтверджують відповідність товарів діючим державним стандартам (ДТСУ 4964:2008), як це передбачено договором.
2.2. Доводи позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та вказує, що до матеріалів справи відповідачем не додано:
• вироків, які набрали законної сили, де б встановлювались обставини, які стосуються предмету спору;
• рішень, прийнятих в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, які набули законної сили, де б встановлювались обставини, які стосуються предмету спору.
3.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки позивача складено акт від 16 листопада 2018 року №5727/1406/39487594, згідно з яким про позивачем порушено вимоги:
- пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (зі змінами), в результаті чого завищено податкові зобов`язання за жовтень 2017 року на суму 1 217 924 грн.
- пункту 44.1 статті44, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (зі змінами), в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2017 року на суму 2640000 грн.
Висновки відповідача про порушення позивачем наведених норм ґрунтуються зокрема на тому, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за результатами операцій із ПП "Нові Долиняни", оскільки такі операції фактично не здійснювались.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2018 року №0012831406, яким позивачу зменшено суму податкового зобов`язання на 1 217 924 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 2 640 000 грн.
Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, насінням, кормами для тварин (46.21), а основним видом діяльності контрагента позивача ПП "Нові Долиняни" - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Між позивачем та ПП "Нові Долиняни" укладено договір купівлі-продажу зернових та олійних культури, а саме : - пшениці, 500 тон на суму 2 250 000,00 грн.; - сої, 1000 тон на суму 10 500 000,00 грн., - соняшнику, 300 тон на суму 3 090 000,00 грн.
Придбані зернові та олійні культури протягом двох місяців з 2 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року знаходились на відповідальному зберіганні у ПП "Нові Долиняни" на підставі договору відповідального зберігання №2 від 2 жовтня 2017 року.
В подальшому придбана продукція позивачем реалізована ПП "Зернотік Плюс", ТОВ "Транспортні потоки", ТОВ "Буськесорто-насінницьке підприємство".
Реалізація здійснювалась згідно доручень та заявок-доручень транспортом покупців у жовтні-листопаді, одночасно продукція знімалась з відповідального зберігання.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано докази: податкові накладні, прихідні накладні, договори, акти виконаних робіт по відповідальному зберіганню, платіжне доручення, акти постановки на відповідальне збереження, видаткові накладні, товарно-транспортні, акти зняття з відповідального зберігання.
Крім того, згідно з первинними документами відповідне зерно зберігалось в складських приміщеннях, що належать на праві власності ТОВ "Мрія", ПП "Американські технології", ТОВ "Агродім-Іва", "Турбів Агро" та TOB "Арчі". На адресу останніх відповідачем надсилались запити, у відповідь на які надано копії договорів про оренду складу/частини складу та акти прийому/передачі складу/частини складу ПП "Нові Долиняни" .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Враховуючи вимоги статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи в межах касаційної скарги.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.