ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/383/19
Провадження № 11-103заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2020 року (судді Яковенко М. М., Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Шевцова Н. В., Шишов О. О.) в адміністративній справі № 9901/383/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ( як правонаступника Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів) (далі - КДКП; Комісія відповідно) про визнання протиправним та скасування рішення і
ВСТАНОВИЛА:
1. 18 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до КДКП з вимогами визнати протиправним та скасувати її рішення від 12 червня 2019 року № 178дп-19 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 " (далі - Спірне рішення). Цим рішенням її визнано винною у порушенні правил внутрішнього службового розпорядку на підставі положень пункту 7 частини першої статті 43 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII).
Незгоду з цим рішенням мотивує тим, що воно прийняте з порушенням установленої процедури, є протиправним, необґрунтованим і безпідставним для обрання такого виду дисциплінарного стягнення.
Зазначала, що поставлений їй за провину дисциплінарний проступок не підтверджується документально чи іншими фактичними даними, отриманими в установленому законодавством порядку. Залишено поза увагою те, що єдиним доказом участі позивачки у заході, який відбувався у робочий час, є її власні пояснення. Не заперечувала, що протягом короткого проміжку часу була відсутня того дня на робочому місці, скільки та у який час це відбувалось не пригадує.
Звертала увагу, що Комісія не мала необхідних доказів про її відсутність на робочому місці як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно. З огляду на виконання невідкладних завдань, у зв`язку із строками визначеними кримінальним процесуальним законодавством та необхідністю їх виконання, а також на виконання необхідних для виконання функцій, покладених чинним законодавством слідчих і процесуальних дій, прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - САП), у тому числі начальники відділів, виконують та приймають участь у затриманнях, обшуках, допитах та інших заходах. Зазначені дії постійно виходять за визначені Правилами межі робочого часу та відповідно роблять неможливими виконання обов`язків у межах приміщення САП.
Узагальнює, що оскаржуване рішення КДКП не відповідає визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) таким критеріям, як обґрунтованість, безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість, пропорційність.
2. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду рішенням від 13 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовила.
Цей суд встановив і дослідив фактичні обставини, на підставі яких ґрунтувався висновок Комісії про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначив і відтворив норми матеріального і процесуального права, які регулюють спірні відносини і застосування яких зумовило фактичні передумови проступку, поставленого позивачці за провину. З`ясував і перевірив повноваження КДКП на ухвалення оскаржуваного рішення, правомірність установлення нею ознак правопорушення в діях позивачки та дотримання порядку притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Суд також виокремив і відобразив аргументи позивачки на користь заявлених нею вимог, проаналізував їх і підсумував, що позовні вимоги ОСОБА_1 не містять підстав та обґрунтування для визнання рішення КДКП протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
3. ОСОБА_1 не погодилася з рішенням суду й подала апеляційну скаргу.
Вважає, що суд не дослідив усі обставини справи та надав неналежну правову оцінку доказам і аргументам позивачки, що зумовило неправильне вирішення спору. Просить скасувати це рішення і постановити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Незаконність судового рішення вбачає в тому, що суд помилково взяв до уваги відеозапис, наданий на огляд Комісії, що містився на електронному носії - компакт-диску, який можливо був технічно спотворений.
Не заперечує короткочасного перебування у робочий час на заході політичної партії "Батьківщина" з метою особистісного розвитку та навчання. За плином часу не пам`ятає точний проміжок часу, протягом якого відвідувала захід, але й підтвердити на відеозаписі час також не може.
Поза увагою суду залишилися дані табеля обліку робочого часу Генеральної прокуратури України за червень 2018 року, згідно з яким 15 червня 2018 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці, про що є відповідна відмітка. Про свою відсутність на роботі у зв`язку із відвідуванням заходу повідомляла свого безпосереднього керівника - заступника керівника САП ОСОБА_2 .
Комісією не було надано доказів відсутності на робочому місці без поважних причин як протягом робочого дня, так і протягом більше трьох годин, тому в розумінні положень пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України її дії не можуть вважатися прогулом.
Підсумовує, що Спірне рішення є необґрунтованим, оскільки формулювання підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани містить загальні, неконкретні, оціночні поняття та суб`єктивні судження, які не ґрунтуються на фактичних даних та є лише припущеннями. При обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано, що короткотривала відсутність на робочому місці не мала негативних наслідків та не вплинула на ефективність роботи позивачки.
4. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й постановити рішення про задоволення позовних вимог. Цього висновку дійшла з огляду на таке.
Щодо обставин, на підставі яких Комісія притягнула ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення правил внутрішнього службового розпорядку, а суд першої інстанції дослідив і дав їм свою правову оцінку, то стисло їх можна викласти таким чином.
ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з червня 2004 року, а з 18 грудня 2015 року (наказ Генерального прокурора України від 18 грудня 2005 року № 1928-ц) на посаді начальника п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП (далі - прокурор).
27 листопада 2018 року до КДКП надійшла дисциплінарна скарга директора громадської організації "Центр протидії корупції" про вчинення дисциплінарного проступку прокурором ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
29 листопада 2018 року до КДКП також надійшла дисциплінарна скарга заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н. І. про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1, передбаченого пунктами 5, 6, 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.
Автоматизована система для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження дисциплінарну скаргу від 27 листопада 2018 року та від 29 листопада 2018 року розподілила члену Комісії ОСОБА_3.
Рішеннями члена Комісії ОСОБА_3 від 28 грудня 2018 року за поданими скаргами відкрито дисциплінарні провадження щодо ОСОБА_1 .
Комісія рішенням від 23 січня 2019 року № 18дп-19 дисциплінарні провадження об`єднала в одне провадження № 11/2/4-1950дс-353дп-18.
Цього ж дня Комісія рішенням № 19дп-19 строк проведення перевірки за дисциплінарними скаргами щодо вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку продовжила на один місяць.
25 лютого 2019 року за результатами перевірки член КДКП ОСОБА_3 склав висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 .
Підставами для такого висновку стали обставини про те, що 15 червня 2018 року приблизно о 10 годині 36 хвилин прокурор ОСОБА_1 у виставковому центрі "КиївЕкспоПлаза", що знаходиться за адресою: вул . Салютна, 2-Б, м. Київ, взяла участь у Всеукраїнському форумі "Новий курс України".
ОСОБА_1 мала бейджик (бирку), який був однотипний для інших учасників форуму, на якому знаходився текст "Всеукраїнський форум "Новий курс України", що свідчить про її участь у політичній акції.
Через широке публічне висвітлення засобами масової інформації факту участі у політичному заході, ОСОБА_1 поставила під загрозу авторитет прокуратури в цілому - посіяла сумніви щодо її політичної нейтральності та дискредитувала себе як прокурора.
Названа політична акція відбувалася у робочий день (п`ятниця), протягом робочого часу, у зв`язку з чим ОСОБА_1 порушила правила внутрішнього трудового розпорядку.
Комісія прийняла рішення від 12 червня 2019 року № 178дп-1, яким ОСОБА_1 притягнула до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, та наклала дисциплінарне стягнення у виді догани.
Обираючи вид дисциплінарного стягнення КДКП вказала, що ОСОБА_1 фактом участі у Всеукраїнському форумі "Новий курс України" у робочий час порушила правила внутрішнього трудового розпорядку.
Поряд з тим вирішила, що обставини вчинення ОСОБА_1 дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII), та одноразового грубого порушення правил прокурорської етики (пункт 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII), не знайшли свого підтвердження.
5. До фактичних обставин, що складають основу цього спору, Комісія визначила і застосувала відповідне законодавство, що встановлює організацію внутрішнього службового розпорядку прокурорів Генеральної прокуратури України, режиму та умов роботи, забезпечення раціонального використання робочого часу та нормативно-правових актів, які запроваджують підстави і порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, повноваження Комісії та права прокурора в цьому провадженні, види стягнень, порядок оскарження рішень Комісії.
Зокрема, КДКП послалася на положення частини третьої статті 18 Закону № 1697-VІІ про те, що прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.
Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою, врегульовані Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Кодекс професійної етики).
Згідно із статтею 8 цього Кодексу прокурори зобов`язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати свої службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків.
Обмеження щодо участі прокурора у політичній діяльності, передбачені у статті 22 Кодексу професійної етики, згідно з якими прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках та залучати до них підпорядкованих працівників, публічно демонструвати свої політичні переконання.