Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 756/16447/15-к
провадження № 51-758 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Костюка О. С.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Дворник К. І.,
представника потерпілого Осипчук Н. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110060001104, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано:
- за ч. 4 ст. 190 КК України у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у зв`язку із недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Позов ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 587 039,21 грн - залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо речового доказу у провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Як вбачається з обвинувального акту, 19 травня 2008 року, у першій половині дня, у ОСОБА_1, який перебував за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, 20, а саме в приміщенні ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" виник умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою в особливо великих розмірах. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1 уклав кредитний договір з ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал" № 599 від 19 травня 2008 року, відповідно до якого останньому було надано кредит у сумі 295 425 гривень на придбання автомобіля "Ауді А6", 2007 року випуску, під заставу вказаного транспортного засобу із забороною розпорядження придбаним автомобілем без попередньої згоди обтяжувача до виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань по укладеному Договору.
У листопаді 2011 року, у невстановлений час, ОСОБА_1, без згоди ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал", зустрівся з ОСОБА_2 на станції Гребінка Полтавської області з метою передачі автомобіля "Ауді А6", д.н.з. НОМЕР_1, за грошові кошти.
При цьому, ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 24 000 доларів США, а останній у свою чергу надав ОСОБА_2 генеральну довіреність на вказаний автомобіль, видану на ім`я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та технічний паспорт і повідомив ОСОБА_2 про те, що автомобіль не має жодних обтяжень, чим здійснив продаж автомобіля "Ауді А6".
Таким чином, ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання перед ТОВ "Фінансова компанія "Єврокапітал", а повернути майно, яке було предметом застави, - відмовився.
Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачувався у використанні завідомо підробленого документа, оскільки на час продажу автомобіля "Ауді А6", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, передав ОСОБА_2 завідомо підроблену довіреність з серійним номером РУІ № 473725 від 07 листопада 2008 року, якою наділив останнього правом розпорядження та використання вказаним автомобілем.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що зібрані у кримінальному провадженні докази є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України. Натомість вказані докази у своїй сукупності не отримали належної оцінки суду першої інстанції, який, не навівши переконливих мотивів прийнятого рішення, дійшов необґрунтованого висновку про необхідність виправдання обвинуваченого. Також стверджує, що апеляційний суд, в порушення вимог ст. 419 КПК України, доводів апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив та безпідставно залишив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 без змін.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор частково підтримавдоводи касаційної скарги та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Представник потерпілого Осипчук Н. О. вважала, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Виправданий ОСОБА_1 та його захисник Дворник К. І.заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора, просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення на предмет неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість при перегляді судових рішень виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи, наведені у касаційній скарзі прокурора, про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, допущені судами першої та апеляційної інстанцій, які призвели до незаконного виправдання ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 190 КК України,є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких, суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок, ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази з додержанням вимог ст. 23 КПК України, дійшов правильного висновку про наявність підстав для виправдання ОСОБА_1 з огляду на відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, навівши у вироку відповідне обґрунтування.
Відповідно до ч. 4 ст. 190 КК України шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою в особливо великих розмірах.