1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


15 червня 2020 року

м. Київ


справа № 359/8985/17

провадження № 61-41967св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Лівінського С. В., Журби С. О., Олійника В. І.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю, надання права на спадкування, визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позивач просила встановити факт її спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у період з 2006 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, надати їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, визнати за нею право власності на 1/3 частину від 1/2 частини незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за нею право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,5000 га, що знаходиться за тією ж адресою; визнати за нею право власності на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництвом спірного житлового будинку, як право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю.

ОСОБА_1 стверджувала, що в період з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу і вела спільне господарство з ОСОБА_4, здійснила його поховання за власний рахунок.

Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді незавершеного будівництвом житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями другої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його рідні брат ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3, які у встановленому законом порядку звернулись до нотаріуса відповідно з заявою про прийняття спадщини та з заявою про відмову від прийняття спадщини.

Також вказувала на те, що ОСОБА_4 за життя перебував на обліку в Вороньківській дільничній лікарні та у зв`язку з хронічними захворюваннями проходив лікування в стаціонарі, потребував постійного догляду, дотримання дієти, відвідування лікаря та інший необхідний догляд. У зв`язку з цим просила надати їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 2006 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, враховуючи викладені обставини у їх сукупності, що ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_4 в період з 2006 року по день його смерті однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема показань свідків та письмових доказів, за якими не встановлено обставин, що ОСОБА_4 в період з 2006 року та по день смерті потребував стороннього матеріального забезпечення чи іншої допомоги. ОСОБА_4 не перебував у безпорадному стані внаслідок похилого віку, тяжкої хвороби або каліцтва. Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 самостійно матеріально забезпечував умови свого життя та не потребував стороннього догляду, а також не перебував у безпорадному стані, тому немає підстав визнавати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом у першій черзі спадкоємців.

Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволені вимог щодо визнання права на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва - будинок районний суд виходив із того, що доводи позивача, про те, що вона брала участь у витратах, пов`язаних із його будівництвом, а також те, що саме завдяки її особистій праці разом з ОСОБА_4 здійснено будівництво зазначеного будинку, свого підтвердження не знайшли.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2018 року в частині відмови у задоволені позову щодо визнання права на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва - будинок скасовано. Ухвалено у справі в цій частині нове судове рішення. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва - житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Межами апеляційного оскарження позивачем у суді апеляційної інстанції було рішення суду першої інстанції в частині відмови їй у визнанні права власності на 1/2 частину об`єкту незавершеного будівництва - спірного житлового будинку, як права на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю.

Приймаючи постанову, апеляційний суд зазначив, що, правильно встановивши факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 2006 року по день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, суд першої інстанцій вимог глави 8 Сімейного кодексу (далі - СК України) щодо презумпції права спільної сумісної власності подружжя не врахував, тому рішення суду першої інстанції на підставі пункту 4 частини першої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) через неправильне застосування судом норм матеріального права слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову у наведеній частині.


Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи


У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся через канцелярію до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.


У касаційній скарзі заявник зазначає, що позивач, як на законність дій власника будинку по проведенню капітального ремонту, перебудови та добудови житлового будинку, посилається на технічний паспорт на житловий будинок,а не на будівельний паспорт, як того вимагають діючі нормативні акти законодавства, вказує, що титульний власник спірного житлового будинку за життя здійснював будівництво та реконструкцію належного йому житлового будинку, знесення без відповідного дозволу органу місцевого самоврядування, документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та належно затвердженого проекту будівництва, тобто здійснення самочинного будівництва, введення його в експлуатацію не здійснено, отримання свідоцтва про право власності не здійснено, відтак право власності у ОСОБА_4 на новостворене майно не виникло.


Також ОСОБА_2 зазначає, що поданий до суду першої інстанції відзив відповідача на позовну заяву не прийнятий до уваги апеляційним судом, посилання на нього в судовому рішенні відсутнє.


У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 від ОСОБА_1, в якому позивач просить її відхилити та залишити без змін законну та обґрунтовану постанову апеляційного суду.


У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на відзив ОСОБА_1, в яких він зазначає про його безпідставність.


У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2 про приєднання до матеріалів справи ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2019 року у справі № 359/8896/18, що підлягає задоволенню.


Водночас Верховний Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги).

Із зазначених підстав не підлягають розгляду та дослідженню надані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції документи, як підтвердження їх доводів, що не були предметом розгляду у судах попередніх інстанцій.


На дату розгляду справи у Верховному Суді не надходило інших відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2 .


Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-41967ск18 призначено судді-доповідачу Коротуну В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи із Бориспільського міськрайонного суду Київської області, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2018 року матеріали справи № 359/8985/17 надійшли до Верховного Суду.

Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1072/0/226-20 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.


Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року касаційну скаргу та матеріали справи № 359/8985/17 передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.


Позиція Верховного Суду


З огляду на те, що в апеляційному суді оскаржувалось рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у позовних вимогах ОСОБА_1 щодо визнання 1/2 права спільної сумісної власності на об`єкт незавершеного будівництва, як права на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім`єю, то суд касаційної інстанції, до якого подана касаційна скарга ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Київської області від 10 липня 2018 року, переглядає оскаржуване судове рішення лише в цій частині.


Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


За змістом частини першої статті 410 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.


Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій


Судамивстановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4


ОСОБА_4 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . Ця обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 15 червня 2007 року, виданого державним нотаріусом Бориспільської районної державної нотаріальної контори Кукіною А. О.


З довідки КП Бориспільської районної ради Бориспільського районного "Бюро технічної інвентаризації" від 01 листопада 2017 року про технічні показники нерухомого майна, що розташовується в АДРЕСА_1, встановлено, що у 2009 році ОСОБА_4 самочинно розпочав будівництво житлового будинку після повного знесення старого житлового будинку, самочинно збудував сарай та тамбур.


Вказана обставина також підтверджена показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.


Згідно з довідками, виданими Вороньківською сільською радою Бориспільського району, ОСОБА_1 дійсно проживала з 2006 року разом з ОСОБА_4 по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 вели спільне господарство, зокрема обробляли землю та утримували підсобне господарство.



................
Перейти до повного тексту