Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 681/44/15-ц
провадження № 61-39051св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-колект",
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Вичіковим Віктором Васильовичем, на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2018 року у складі судді Горщар А. Г. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Ярмолюка О. І., та касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, подану адвокатом Вичіковим Віктором Васильовичем, на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Ярмолюка О. І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-колект" (далі - ТОВ "Кей-колект") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 18 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11373369000 на суму 14 000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором 18 липня 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого останній зобов`язався виконати зобов`язання ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. 13 лютого 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ТОВ "Кей-колект" укладено договір факторингу № 2, за яким ПАТ "УкрСиббанк" відступило свої права вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором. ТОВ "Кей-колект" зазначало, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, здійснювала погашення заборгованості за кредитом з порушенням порядку і строків, визначених договором, у зв`язку з чим станом на 01 грудня 2013 року утворилась заборгованість.
З огляду на викладене, ТОВ "Кей-колект" просило суд стягнути на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 18 липня 2008 року в сумі 18 299,34 доларів США.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2018 року залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року, позов ТОВ "Кей-колект" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-колект" загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18 299,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає 288 397,60 грн, з яких заборгованість по основній сумі кредиту - 11 309,53 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року становить - 178 238,19 грн та заборгованість за процентами - 6 989,81 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 15 грудня 2014 року складає - 110 159,41 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кей-колект" судовий збір 1 441,99 грн, а решту суми судового збору у розмірі 1 441,99 грн компенсовано за рахунок держави.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому суд прийшов до висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора солідарно з відповідачів, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Крім того, відповідачами не було доведено, що ТОВ "Кей-Колект" не є установою, що має право надавати фінансові послуги у формі факторингу, а також про відсутність у них ліцензії на здійснення валютних операцій.
Також, судом апеляційної інстанції зазначено, що за змістом пункту 2.1 договору поруки поручитель дав свою згоду на внесення будь-яких змін до основного договору, в тому числі й щодо збільшення обсягу відповідальності, внесення таких змін не потребує укладення додаткових договорів до договору поруки. За таких обставин відсутні підстави вважати, що договір поруки припинив свою дію через укладення між банком і позичальником додаткової угоди № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 18 липня 2018 року № 11373369000, за умовами якої сторони встановили, що процентна ставка за користування кредитом за певних умов, а саме в разі порушення позичальником кредитної дисципліни, погіршення фінансового стану позичальника встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє за договором.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через адвоката Вичікова В. В. звернулись до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просили суд стягнути з ТОВ "Кей-колект" на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 394,00 грн, що становить 41 % від понесених судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року відмовлено представнику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення.
Судове рішення мотивовано тим, що постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2018 року залишено без змін, а тому відповідно до статей 141, 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції розподіл судових витрат не здійснював.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 через адвоката Вичікова В. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У липні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, через адвоката Вичікова В. В. подали до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про стягнення з ТОВ "Кей-колект" судових витрат у сумі 4 719,00 грн.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року мотивована тим, що суди всупереч вимогам частини другої статті 95 ЦПК України не зобов`язали позивача надати оригінали договору факторингу від 13 лютого 2012 року № 2 та додатку № 1 до нього, а отже відсутні юридичні факти, які підтверджують перехід права вимоги до відповідачів від банку до ТОВ "Кей-колект".
Крім того, апеляційним судом неправильно застосовані норми, викладені в Декреті Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Всі операції, пов`язані з переходом права власності на валютні цінності в розумінні статті 1 Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є валютними операціями і потребують наявність ліцензії НБУ, якої позивач не отримував.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 517 ЦК України. Оскільки ні відповідачам, ні судам, позивач не надав повного тексту договору факторингу від 13 лютого 2012 року № 2 та підписаного додатку № 1 до цього договору, тобто належних доказів переходу до ТОВ "Кей-колект" права грошової вимоги немає, тому ні на момент звернення позивача до суду, ні на даний час у відповідачів немає передбаченого законом обов`язку щодо виконання зобов`язання новому кредитору.
Касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував положення підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України. Апеляційний суд не взяв до уваги те, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про відшкодування судових витрат, понесених ОСОБА_1 .
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Вичіковим В. В., на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 01 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 22 травня 2018 року, та витребувано її матеріали із Полонського районного суду Хмельницької області.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подану адвокатом Вичіковим В. В., на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 червня 2018 року.
20 вересня 2018 року справа № 681/44/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 липня 2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11373369000, за умовами якого банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 14 000,00 доларів США строком на 10 років до 17 липня 2018 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 15 % річних. За вказаним договором ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит до 17 липня 2018 року шляхом внесення щомісячних платежів згідно графіка погашення кредиту, що складаються з заборгованості по кредиту та відсоткам. У випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань по своєчасному поверненню кредиту та/або сплати процентів банк має вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, змінивши при цьому термін повернення кредиту в порядку, визначеному договором. В разі застосування банком права на дострокове повернення кредиту банк повідомляє позичальника про встановлення нового терміну повернення всієї суми кредиту та плати за користування кредитом шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення на адресу позичальника). Терміни дострокового повернення кредиту вважаються такими, що настали, а кредит і плата за кредит обов`язковим до повернення і сплати в повному обсязі банку з 41 календарного дня з дати відправлення повідомлення, у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку внаслідок зміни адреси або з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення позичальнику повідомлення (вимоги) банку.
Також, 18 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 218098, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати по борговим зобов`язанням боржника за договором про надання споживчого кредиту від 18 липня 2008 року № 11373369000 у тому ж обсязі, що і боржник. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. Підписанням договору поруки поручитель у випадку зміни умов основного договору підтверджує свою згоду на здійснення таких змін. Сторони погодили, що зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту не потребують додаткового укладення сторонами угод щодо внесення змін. Цей договір поруки діє до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором або погашення поручителем зобов`язань в рахунок виконання основного договору.
18 липня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (правонаступник ПАТ "УкрСиббанк") та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 18 липня 2018 року № 11373369000, за умовами якої сторони погодили новий графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, а також встановили, що процентна ставка за користування кредитом в разі порушення позичальником кредитної дисципліни, погіршення фінансового стану позичальника встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки, що діє за договором.
13 лютого 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив фактору своє право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 18 липня 2008 року № 11373369000.
ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01 грудня 2013 року склала 18 299,34 доларів США, що еквівалентно 288 397,6 грн, з яких : 11 309,53 доларів США - тіло кредиту, 6 989,81 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
20 липня 2014 року ТОВ "Кей-Колект" рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено лист-вимогу ОСОБА_1 про відступлення ТОВ "Кей-Колект" прав вимоги за укладеними договорами та дострокове погашення кредитного договору протягом тридцяти днів у розмірі станом на 01 грудня 2013 року 11 309,53 доларів США - по тілу кредиту, 6 989,81 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.
Відповідно до вимог пункту 6.2 кредитного договору позичальник зобов`язана достроково сплатити кредитні кошти та проценти за користування кредитом до 30 липня 2015 року.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).