Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 755/3241/17
провадження № 61-40096св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Київенерго", Самостійний відокремлений підрозділ "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва
від 01 лютого 2018 року у складі судді Астахової О. О. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), Самостійного відокремленого підрозділу "Київські теплові мережі" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що він з 2006 року працював на посаді інженера з підготовки виробництва І категорії оперативної аварійно-відновлювальної служби СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго".
14 лютого 2017 року до його відома доведено інформацію про те,
що наказом директора СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго"
від 14 лютого 2017 року № 308-к його звільнено з роботи, згідно з пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
Вважав, що його звільнення є незаконним, оскільки відбулось без обов`язкового звернення відповідача та без письмової згоди виборного органу незалежної професійної спілки "Свобода" ПАТ "Київенерго", членом якої він є. Також зазначав, що у день звільнення йому не видали трудову книжку, довідку з місця роботи про розмір заробітної плати, письмово
не повідомили про належні до виплати грошові суми та не провели із ним остаточний розрахунок.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" від 14 лютого 2017 року № 308-к про звільнення його з роботи за пунктом 6 статті 36 КЗпП України;
- поновити його на роботі в СВП "Київські теплові мережі"
ПАТ "Київенерго" на посаді інженера з підготовки виробництва І категорії оперативної аварійно-відновлювальної служби СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" з 14 лютого 2017 року;
- стягнути з ПАТ "Київенерго" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з підготовки виробництва І категорії оперативно аварійно-відновлювальної служби СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" з 14 лютого 2017 року.
Стягнуто із ПАТ "Київенерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 89 368,59 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача відбулось незаконно, з порушенням вимог трудового законодавства, а тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді інженера з підготовки виробництва І категорії оперативно аварійно-відновлювальної служби
СВП "Київські теплові мережі" ПАТ "Київенерго" з 14 лютого 2017 року. Позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Київенерго" на користь
ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають частковому задоволенню у сумі 89 368,59 грн.
Позовна вимога про скасування наказу про звільнення позивача, задоволенню не підлягає, оскільки чинним законодавством України, яким регулюються трудові правовідносини, визначено, що видача та скасування наказів відноситься виключно до компетенції власника або уповноваженого ним органу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належних доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, а тому позивач підлягає поновленню на роботі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду,
ПАТ "Київенерго", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не встановили фактичних обставин справи та дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Суди дійшли помилкового висновку щодо того, що позивач перебував
у складі виборного органу профспілкової організації та розповсюдження на нього прав та гарантій, передбачених законодавством для членів виборних органів професійних спілок.
Зазначає, що позивач не є членом виборного органу профспілки, оскільки відповідно до пункту 24.12 Статуту НПС "Свобода" АК "Київенерго" та витягу з протоколу № 19/3 засідання Виконавчого комітету НПС "Свобода" ПАТ "Київенерго", оскільки позивача обрано членом виборного органу не на конференції членів профспілки (із дотриманням необхідного кворуму), а на засіданні виборного органу.
Отже, помилковим є висновок апеляційного суду про те, що позивач
є членом виборного органу профспілки, а не членом профспілки, вибраним виконавчим комітетом НПС "Свобода" на громадську посаду.
Судами попередніх інстанцій зроблено також помилковий висновок щодо необхідності повідомлення НПС "Свобода" про зміну (погіршення) істотних умов праці, оскільки таке повідомлення відповідно до положень положень статті 49-4 КЗпП України повинно бути здійснено до моменту фактичного повідомлення працівника про зміну істотних умов праці. Зазначає, що прийняття рішення про зміну істотних умов праці позивача та його повідомлення про зміну істотних умов праці відбулося раніше, ніж позивач вступив до профспілки. Обрання на громадську посаду члена виборного органу НПС "Свобода" ПАТ "Київенерго" аварійно-відновлювальної служби СВП "Київські теплові мережі" відбулося 12 січня 2017 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ "Київенерго", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ "Київенерго" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.