Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 591/1128/18
провадження № 61-20848св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконуючий обов`язки голови правління приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Сек Руслан Петрович, Міністерство інфраструктури України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2019 року у складі судді Сидоренко А. П. та постанову Сумського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 рокуу складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: виконуючий обов`язки голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" Сек Р. П., Міністерство інфраструктури України, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2007 року його було прийнято на роботу на посаду директора Сумської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Наказом в.о. голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 07 грудня 2017 року № 351/ос його було звільнено з посади директора на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням.
З указаним наказом не погоджується, оскільки заяву про звільнення він написав під тиском зі сторони керівництва ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", який проявлявся у проведенні численних перевірок, оголошенні догани, погрозах, позбавленні премії тощо.
Незважаючи на написання ним заяви про звільнення, він продовжував працювати, на своєму звільненні не наполягав.
Крім того, його було звільнено з порушенням процедури, визначеної на підприємстві, а саме без відповідного рішення Правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати наказ в.о. голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 07 грудня 2017 року № 351/ос "По особовому складу", яким його звільнено з посади директора Сумської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з 07 грудня 2017 року на підставі статті 38 КЗпП України, за власним бажанням; поновити його на роботі на вказаній посаді; стягнути з ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 07 грудня 2017 року по день ухвалення судом рішення про поновлення на роботі та стягнути з ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 70 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним і скасовано наказ в.о. голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 17 грудня 2017 року № 351/ос "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора Сумської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" з 07 грудня 2017 року на підставі статті 38 КЗпП України, за власним бажанням.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Сумської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".
Стягнуто з ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 грудня 2017 року до 09 липня 2019 року у розмірі 155 325,39 грн. При виплаті суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснено утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Стягнуто з ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" на користь держави судовий збір у розмірі 2 343,54 грн.
У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до статуту ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" до компетенції Правління товариства належить призначення на посади та звільнення керівників філій, представників підрозділів, апарату управління товариства за погодженням з Вищим органом товариства. Разом з тим, суду не було надано доказів на підтвердження наявності рішення Правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" про звільнення позивача, що свідчить про незаконність звільнення ОСОБА_1, тому він підлягає поновленню на роботі, що відповідно до статті 235 КЗпП України є підставою для вирішення судом питання про виплату працівнику середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, однак, у період до набуття в процесі приватизації прав власності на акції товариства іншими акціонерами вищим органом товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Відповідно до статуту ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" вищий орган товариства має право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі із тих, що передані ним до компетенції інших органів управління товариства. Таким чином, надання вищим органом товариства - Міністерством інфраструктури України дозволу на звільнення позивача, без наявності рішення правління, не є порушенням процедури його звільнення.
Крім того, суд апеляційної інстанції, змінивши мотивувальну частині рішення суду першої інстанції, не зазначив про це у резолютивній частині судового рішення, що є порушенням вимог статей 374, 376 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Крім того, у січні 2020 року ОСОБА_1 подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", оскільки скаргу підписано особою, яка не мала права її підписувати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 липня 2007 року ОСОБА_1 було переведено на посаду директора Сумської філії відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", яке у 2016 році змінило найменування на ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".
06 листопада 2017 року ОСОБА_1 на ім`я в.о. голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" було подано заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням з 21 листопада 2017 року.
05 грудня 2017 року Міністерством інфраструктури України погоджено питання звільнення ОСОБА_1 з посади директора Сумської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".
Наказом в.о. голови правління ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" від 07 грудня 2017 року № 351/ос ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Сумської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо касаційної скарги ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ"
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.