ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №135/623/17
адміністративне провадження №К/9901/1761/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Ладижинської міської ради на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року (суддя Корнієнко О.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (колегія суддів: Біла Л.М., Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, в якому просив скасувати постанову № 52 від 25.05.2017 Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Ладижинської міської ради Вінницької області по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КУпАП щодо ОСОБА_1 і закрити провадження у справі.
Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року, позов задоволено частково.
Скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ладижинської міської ради № 52 від 25.05.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 152 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не враховано, що позивач проживає у будинку по АДРЕСА_1, проте ним не виконано умови припису та не укладено договору на вивезення побутових відходів, чим допущено правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що інспектором КП ЛМР "Муніципальна поліція" Краєвським О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 000180 від 08.05.2017, в якому зазначено, що станом на 10 год. 52 хв. 08.05.2017 ОСОБА_1 умисно, усвідомлюючи свої протиправні дії, не уклав договір на вивезення побутових відходів, які утворились в процесі життєдіяльності, з юридичною особою, яка у встановленому порядку визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, за адресою: АДРЕСА_1, не виконавши умови припису № 000433 від 06.03.2017, чим порушив п.3.2.5. Правил благоустрою населених пунктів, які розташовані на території Ладижинської міської ради.
Постановою № 52 від 25.05.2017, винесеною Адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Ладижинської міської ради, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152 КУпАП у виді 340 грн. штрафу.
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив того, що оскільки підготовлений договір КП "Ладижинський ККП" не відповідає в повній мірі положенням типового договору, то позивач не був зобов`язаний його укладати, а відтак, у діянні позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.п. 7 п. "а" ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить і організація благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.