ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №461/751/17
адміністративне провадження №К/9901/39146/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року (суддя Радченко В.Є.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року (колегія суддів: Нос С.П., Кухтей Р.В., Яворський І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про скасування постанови № 166 адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 16 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 92 КУпАП, якою накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року позов задоволено частково. Скасовано постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 166 від 16 серпня 2016 року. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 92 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 24 квітня 2017 року в справі № 461/751/17 - скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 166 від 16 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 92 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що будинок № 1 по вул. Руданського у м. Львові має дві адреси ( вул. Руданського, 1 та пр. Шевченка, 4 ) та є об`єктом історичної спадщини, а тому проведення ремонтних робіт є порушенням ст. 92 КУпАП, а відтак постанову про накладення адміністративного стягнення № 166 від 16 серпня 2016 року винесено правомірно.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира № 6 по вул.. Руданського, 1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №78797797 від 25.01.2017 року.
Постановою адміністративної комісії при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради від 16 серпня 2016 року № 166 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн.
У вищевказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства про охорону культурної спадщини, а саме у березні 2016 року розпочав проведення ремонтних робіт по переплануванню, зокрема ним демонтовано перегородки між приміщеннями, позначеними на поверхневому плані під літ. 6-17, 6-16, 6-15, 6-13, 6-14, 6-10, 6-12, 6-11, 6-7, 6-8, 6-6, 6-9, 6-5, частину несучої стіни між приміщеннями під літ.6-11 та 6-13, замінено два дерев`яні віконні заповнення та балконні двері на металопластикові у квартирі № 6 будинку № 1 на вул. Руданського у м. Львові , без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (будинок є памяткою культурної спадщини, охоронний № 396 відповідно до рішення Львівського облвиконкому № 381 від 05.07.1985 року). Кваліфікацію дій ОСОБА_1 в постанові визначено за ст.92 КУпАП.
Аналогічні обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 000475 від 02 серпня 2016 року та акті-попередження № 27 від 14 квітня 2016 року.
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем встановлено проведення ремонтних робіт у березні 2016 року, а постанову про притягнення до відповідальності винесено лише у серпні 2016 року, чим порушено встановлений ст. 38 КУпАП строк для притягнення до відповідальності.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вказав, що відповідачем не надано доказів про віднесення будинку № 1 по вул.. Руданського до пам`яток культурної спадщини. Відтак, склад правопорушення відсутній.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.