ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
Київ
справа №442/6255/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43579/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької міської ради на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року у складі судді Коваля Р.Г. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Курильця А.Р., Кушнерика М.П., Мікули О.І. у справі за позовом Фермерського господарства "Газда" Добродія Бігуняка Я.С. до Дрогобицької міської ради про визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Газда" добродія Бігуняка Я.С. (надалі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
- скасувати рішення сесії Дрогобицької міської ради (надалі по тексту - відповідач) від 08.07.2016 року за №315 щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га розташованої по АДРЕСА_1, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби;
- зобов`язати відповідача винести рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, скасовано рішення сесії Дрогобицької міської ради від 08.07.2016 за № 315, щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га розташованої по АДРЕСА_1, з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 року для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанцій помилково вказано на те, що дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, зокрема і щодо встановлення (відновлення) меж земельної, надаються органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 118 та ст. 122 Земельного Кодексу, оскільки вказані норми закону не врегульовують питання встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, так як регулюються ст. ст. 107, 198 Земельного кодексу України.
Також відповідачем в касаційній скарзі вказано, що при прийнятті спірного рішення міська рада керувалась, зокрема, протоколом засідання постійної комісії ради з питань регулювання земельних відносин від 23.06.2016 №26. Згідно пункту 1.74 комісією прийнято рішення про відмову позивачу в задоволенні заяви щодо земельної ділянки площею 18900 кв.м. по АДРЕСА_1.
Відзиву на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що як вбачається з рішення Арбітражного суду Львівської області від 02.02.1993 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів зобов`язано виділити кооперативу "Газда" земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності.
Ухвалою від 22.06.1993 Арбітражний суд Львівської області уточнив резолютивну частину вищевказаного рішення та зобов`язав виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу "Газда" земельну ділянку площею 18,9 га по АДРЕСА_1, що межує з вулицями Грабовського , заводом " Граніт " і автодромом ДТСО України.
Відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 вказане вище рішення було виконано в передбачений законом метод та спосіб, тобто право постійного користування даною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства виникло у позивача до 2004 року.
Таким чином, оскільки сільськогосподарський кооператив "Газда", правонаступником якого є Фермерське господарство "Газда" Добродія ОСОБА_1 " придбав у власність сад, будівлі та споруди, які там знаходяться він набув права на постійне користування земельною ділянкою (право володіння та користування земельною ділянкою без встановлення строку) відповідно до ст. ст. 7, 30 ЗК України 1992 року, ст. 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та ст. 92 ЗК України від 2001 року.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач вже більше 20 років здійснює сільськогосподарську діяльність на вказаній земельній ділянці та протягом 2013-2015 років багаторазово звертався з відповідними заявами до відповідача (до яких були долучені копії відповідних документів та матеріалів) за наданням дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої по АДРЕСА_1 (фруктовий сад ) з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18.12.1993 та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби.
Так судами встановлено, що 22.03.2016 за № 3-21/2330 відповідачем було відмовлено у задоволенні звернення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
29.04.2016 судом вже визнавалась бездіяльність відповідача щодо зволікання у розгляді заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою та було зобов`язано розглянути заяву позивача.
Відповідно до витягу з рішення відповідача ХІ сесії сьомого скликання від 08.07.2016 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки (згідно з поданими заявами від 17.07.2013, 02.07.2013, 03.03.2014, 07.04.2014, 11.07.2014, 05.08.2015, 28.10.2015, 30.11.2015, 10.12.2015, 30.05.2016).
Не погоджуючись з прийнятим рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду клопотань позивача протягом строку, встановленого законодавством, оскільки рішення сесії від 08.07.2016 прийняте за результатами розгляду заяв позивача від 17.07.2013, 02.07.2013, 03.03.2014, 07.04.2014, 11.07.2014, 05.08.2015, 28.10.2015, 30.11.2015, 10.12.2015, 30.05.2016. Крім того, підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки чітко визначені земельним законодавством, а з оскаржуваного рішення не вбачається правових підстав для відмови в наданні такого дозволу.
Щодо вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу, судами вказано, що втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування виходить за межі повноважень суду, а тому така вимога задоволенню не підлягає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Правовим питанням даного спору є надання правової оцінки не надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Відповідно до статті 25 цього ж Кодексу документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).