1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2020 року

м. Київ

справа №826/5425/17

адміністративне провадження №К/9901/67723/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,



розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 (колегія у складі суддів Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.)

у справі №826/5425/17

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.



І. ПРОЦЕДУРА



1. 20.04.2017 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., в якому з урахуванням уточнень просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 42/2 від 01.06.2016, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" в частині затвердження результатів проведеної перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів TOB "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) по перерахуванню коштів на рахунки позивача на загальну суму 170000,00 гривень;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "Банк Михайлівський", яка має право на відшкодування коштів у розмір 170000 гривень, які обліковуються на поточному рахунку в ПАТ "Банк Михайлівський" № НОМЕР_1 ;

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2018 позов задоволено повністю.

3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2018 залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України. Невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що скаржник пропустив тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні про поновлення строку причини поважними визнані не були, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 960,00 грн.

5. У межах встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідач подав до суду докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі. Тобто недоліки апеляційної скарги було усунуто.

6. Крім того, у межах десятиденного строку, встановленого частиною третьою статті 298 КАС України скаржник подав до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, наголошував на тому, що отримав копію рішення суду першої інстанції 04.09.2018.

7. Однак ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 у відкритті апеляційного провадження відмовлено у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

8. 11.12.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018. У своїй скарзі Відповідач просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

9. Ухвалою від 08.01.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження.

10. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права.

11. 30.01.2020 надійшов відзив Позивача, в якому він наголошував на правомірності ухвали суду апеляційної інстанції у зв`язку з пропуском Відповідача строку на апеляційне оскарження.

12. Оцінюючи наведені доводи, Суд зазначає таке.

13. Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

14. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

15. Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

16. Як було встановлено в ухвалі від 29.10.2018, копію повного тексту оскаржуваного рішення Відповідач отримав 02.03.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 104).

17. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 02.04.2018. Проте апеляційну скаргу подано до відділу поштового зв`язку 20.09.2018, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.


................
Перейти до повного тексту