ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа №240/4833/18
адміністративне провадження №К/9901/7558/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2018р. (судді - Попова О.Г.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019р. (судді - Совгира Д.І., Курко О.П., Матохнюк Д.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;
зобов`язати відповідача здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови КМУ №975 від 25.12.2013 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей". Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує право на соціальний захист та отримання належної одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2018р., залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019р., позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано пункт 52 рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності ІІ групи з 08.08.2017 внаслідок поранення, контузії і захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37.
Зобов`язано відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи внаслідок поранення, контузії і захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме: 08.08.2017 відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги.
В решті позовних вимог - відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що законодавство допускає можливість виплати такої допомоги у більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності, однак право на отримання такої допомоги обмежено дворічним строком з моменту первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Крім того, відповідач зазначив, що з 10.04.2015р під час первинного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивачу виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 182 700 грн. таким чином, позивач скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, яке передбачено статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив військову службу в республіці Афганістан у період з 07.08.1987 року по 27.10.1988 року.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №908 від 17.03.2015 року встановлено, що поранення (контузія) і захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с.16)
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА №206189 від 21.04.2015 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 10.04.2015, внаслідок поранення, контузії, захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові дії. (а.с.12)
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №782867 від 18.08.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 08.08.2017 довічно, внаслідок поранення, контузії, захворювання, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби в країнах, де велись бойові. (а.с.13)
Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Пунктом 52 рішення комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.04.2018 №37, позивачу відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги через відсутність правових підстав для виплати, оскільки він не має права на одержання одноразової грошової допомоги з огляду на те, що згідно з абзацом 2 пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Позивачу групу інвалідності змінено понад дворічний термін. Крім того, зазначено, що у зв`язку з установленням позивачу ІІІ групи інвалідності йому виплачено допомогу в сумі 182 700 грн. (а.с. 19)
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Суди виходили з того, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017р.) Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" п. 4 ст. 16-3 доповнено абзацом другим наступного змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".