ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа №808/3599/17, адміністративне провадження №К/9901/61739/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. (суддя - Прасов О.О.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суд від 20.08.2018р. (судді - Шальєва В.А., Білак С.В., Юрко І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - уповноважена особа Фонду) щодо невключення до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "Банк Михайлівський" мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) інформації про нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів в сумі 23 242,22 грн. по поточному рахунку № НОМЕР_1 ;
зобов`язати уповноважену особу Фонду включити інформацію про нього до Переліку рахунків, за якими вкладники ПАТ "Банк Михайлівський" мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та подати до цього Фонду додаткову інформацію про нього, який має право на відшкодування коштів в розмірі 23 242,22 грн. по поточному рахунку № НОМЕР_1, для внесення даних щодо нього до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є вкладником в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідач протиправно не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.12.2017р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018р., позов задоволено.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами не встановлено правову природу походження коштів на поточному рахунку позивача, які були ним залучені за договором позики.
Зокрема посилається на те, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
Крім того, Уповноважена особа Фонду вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 7, 9 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.06.2014р. між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір № 980-015-000000088 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)". (а.с. 16)
05.04.2016р. між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір №980-015-000216809 "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого позивач передає ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" у власність грошові кошти в розмірі 8 000 грн., на строк не більше 183 днів по 05.10.2016р., розмір процентів за користування коштами 33,54 % річних. (а.с. 12-13)
На виконання умов договору позивачем внесено на поточний рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в сумі 8 000 грн що підтверджується квитанцією №QS252601 від 05.04.2016р. (а.с. 14)
05.05.2016р. позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" кошти в сумі 15 242,22 грн, призначення платежу "перерахування залучених коштів згідно договору №980-015-000216809 від 05.04.2016" що підтверджується платіжним дорученням № 648586 від 05.04.2016р. (а.с. 15)
19.05.2016р. ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перерахувало на користь позивача грошові кошти в сумі 23 242,22 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-015-000216809 від 05.04.2016", що підтверджується довідкою про стан рахунку. (а.с. 11)
На підставі рішення НБУ від 23.05.2016р. №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23.05.2016р. №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.; призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Ірклієнку Ю.П. строком на один місяць з 23.05.2016р. до 22.06.2016р.
Наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016р. № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016р. платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с. 43)
Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016р. Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016р. здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", включено позивача. (а.с. 42)
13.06.2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", яким продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016р. до 22.07.2016р.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016р. №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016р. по 12.07.2018р. включно, призначено Уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13.07.2016р. по 12.07.2018р.
Позивач звертався до відповідача із заявою про включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом від 17.10.2017р. №3Г/22588 відповідач повідомив позивача, що за результатами аналізу поданих документів визначено, що договір №980-015-000216809 від 05.04.2016 укладено безпосередньо з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а тому на позивача не поширюються вимоги Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг", що виключає правові підстави для включення позивача до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів. (а.с. 10)
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і на нього поширюються гарантії неплатоспроможного банку.
Судами встановлено, що відповідачем не визначено конкретної підстави нікчемності правочину, що передбачені у ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не наведено підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський", не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) та застосування правових наслідків недійсності матеріали справи не містять.
Суди виходили з того, що відповідачем визнано нікчемним правочин щодо перерахування коштів від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача. При цьому відповідачем обґрунтовувано нікчемність правочинів приписами п. п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", але суду не надано доказів того, що банк уклав правочини (у тому числі договори) з позивачем, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Також не надано доказів того, що позивач є пов`язаною з банком особою, а також здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів саме з позивачем, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.