Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 752/17736/13
провадження № 61-15401св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. П., Мартєва С.Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЗ-Техснаб", ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Костенко Мариною Ігорівною,на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у складі суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року яким скасовано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 9 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов`язаннями ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" за договором факторингу № 2665 від 25 червня 2008 року на користь Банку заборгованості у розмірі 2 981 094 грн. 05 коп., у зв`язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 10 листопада 2017 року йому стало відомо про існування істотних обставин для справи, які не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи і які доводять, що він в повному обсязі виконав своє зобов`язання, як поручитель за договором поруки від 26 червня 2008 року № 2665-2,, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, за умовами якого поручитель поручився за виконання ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" своїх обов`язків за договором факторингу від 25 червня 2008 року, укладеним між Товариством та ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку з чим встановлені судовим рішенням від 04 серпня 2016 року обставини щодо наявності у нього заборгованості є неправильними.
На підтвердження існування нововиявленої обставини посилається на лист ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" від 26 листопада 2010 року, у якому повідомлено ОСОБА_1 про припинення його зобов`язань як поручителя за договором поруки від 25 червня 2008 року № 265-2; заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі якої 26 листопада 2010 року ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі 3 000 000 грн; постанову Київського апеляційного господарського суду від 08 квітня 2010 року залишену без змін постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2010 року, якою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЗ-Техснаб" (далі - ТОВ "ЗАЗ-Техснаб") за договором факторингу стало зобов`язаним перед ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів".
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року, залишивши в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року відмовлено. Рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року залишено в силі.
Судове рішення мотивоване тим, що наданий заявником новий доказ, а саме копія листа ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" від 26 листопада 2010 року, у якому повідомлено ОСОБА_1 про припинення його зобов`язань як поручителя за договором поруки від 25 червня 2008 року № 265-2 стосується обставин, які були встановлені судом при розгляді справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України цей доказ не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Крім того, посилання ОСОБА_1 у заяві про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року на інші обставини, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі вже були предметом перегляду у суді апеляційної інстанції за заявою ОСОБА_1 про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні цієї заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 січня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Голосіївського районного суду м. Києва № 752/17736/13.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що нововиявлені обставини, а саме повне виконання ОСОБА_1 зобов`язання як поручителем за ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" перед Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), не досліджувались та взагалі не згадувались при розгляді справи, оскільки питання про виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ КБ "ПриватБанк" не порушувалося жодною стороною спору, судом, а розглядалися питання хто є належним кредитором щодо такого зобов`язання та чи підлягає воно виконанню ОСОБА_1 як поручителем.
При цьому, суд апеляційної інстанції не спростував факт отримання листа, яким ОСОБА_1 повідомлено про існування цієї обставини лише 10 листопада 2017 року.
Заявник вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що унеможливило реалізацію права ОСОБА_1 на справедливий суд, а справа підлягає направленню на новий розгляд для повного та належного дослідження апеляційним судом впливу викладеної у заяві обставини - виконання ОСОБА_1 зобов`язання по сплаті коштів позивачу у справі, якій судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 ці кошти повторно.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У червні 2018 року АТ КБ "ПриватБанк"подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що ОСОБА_1 як позивач у справі про визнання недійсним договору поруки, до 28 вересня 2012 року міг знати про існування заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
При цьому, ОСОБА_1 на момент подання позовної заяви ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості на момент зустрічної заяви ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки та на момент складання та направлення директором ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, перебував на посаді голови правління ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів". Отже, ОСОБА_1 міг знати про правовідносини, що стосуються його договору поруки між ним та підприємством, на посаді голови правління якого він перебував. Окрім цього, ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" є відповідачем у даній справі, таким чином підприємство могло знати вказану заяву про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до моменту винесення остаточного рішення. Таким чином, наявність заяви про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не є нововиявленою обставиною.
Отже, судове рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, враховано всі фактичні обставини справи, надано належну оцінку наявним доказам, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому необхідно залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У лютому 2009 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" ТОВ "ЗАЗ-Техснаб", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 25 червня 2008 між ним, ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" (клієнт) та ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" (боржник) був укладений договір про здійснення факторингу. Відповідно до умов цього договору банк (фактор) надає клієнту кошти в розмірі сум рахунків-фактур за здійсненими поставками, але не більше 3 000 000 грн, а клієнт передає фактору права вимоги до боржника за договорами поставки з оплати за відвантажений клієнтом товар; боржник зобов`язаний здійснити платежі за договором поставки на користь банка не пізніше 90 календарних днів від дати складання відповідного документу, що підтверджує відвантаження товару. На виконання умов договору факторингу 24 та 25 вересня 2008 року ПАТ КБ "ПриватБанк" передало в розпорядження ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" за відступлені права вимоги до ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" кошти на загальну суму 3 000 000 грн. На порушення умов цього договору ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" своїх зобов`язань не виконало, кошти за поставлений товар банку не сплатило, внаслідок чого утворилася заборгованість.
ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути на його користь з ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" та ОСОБА_1 у солідарному порядку основну суму заборгованості за договором факторингу в розмірі 2 900 000 грн, та пеню у розмірі 81 094,05 грн.
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним договору поруки від 25 червня 2008, посилаючись на невідповідність умов договору факторингу та договору поруки вимогам чинного законодавства щодо складу сторін та покладених на них обов`язків. У подальшому посилався також на те, що судовими рішеннями в господарських справах установлено, що кредитором у договорі поруки є ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", а не банк, оскільки кошти, які мають надходити на вказаний в договорі поруки рахунок, належать саме ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", а не банку. Тобто ОСОБА_1 поручився за виконання зобов`язань ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" перед ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів", а не перед ПАТ КБ "ПриватБанк".
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Апеляційного суду міста Києва від 04 серпня 2016 року скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року в частині відмови в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного боржника за зобов`язаннями ТОВ "ЗАЗ-Техснаб" за договором факторингу від 25 червня 2008 року № 2665-2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості в розмірі 2 981 094,05 грн.