Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 463/929/17
провадження № 61-14876св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Євген", товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Квадрос", приватне підприємство "М-Студія", товариство з обмеженою відповідальністю "Лео Порто",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у складі судді: Мікуш Ю. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євген" (далі - ТОВ "Євген"), товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Квадрос" (далі - ТОВ фірма "Квадрос"), приватного підприємства "М-Студія" (далі - ПП "М-Студія"), товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Порто" (далі - ТОВ "Лео Порто") про стягнення з них заборгованості за договором безпроцентної позики від 01 серпня 2008 року, який він уклав з ОСОБА_2, а відповідачі є поручителями за цим договором.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява відповідає вимогам статей 119-120 ЦПК України 2004 року, справа підсудна Личаківському районному суду м. Львова.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала про відкриття провадження може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку виключно у разі її постановлення з порушенням правил підсудності, тобто територіальної юрисдикції, а ОСОБА_4 в апеляційній скарзі посилається лише на порушення судом предметної юрисдикції, тому підстав для відкриття апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України слід розуміти як можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності в розумінні як територіальної, так і предметної, суб`єктної та інстанційної юрисдикції; висновок суду апеляційної інстанції суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18 та слід відійти від висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 761/30675/17.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ОСОБА_1 звернувся у лютому 2017 року до суду з позовом до ТОВ "Євген", ТОВ фірми "Квадрос", ПП "М-Студія", ТОВ "Лео Порто" про стягнення з них заборгованості за договором безпроцентної позики від 01 серпня 2008 року, який він уклав з ОСОБА_2, а відповідачі є поручителями за цим договором.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду.
Протокольною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 травня 2017 року до участі в справі як третю особу залучено ОСОБА_3 .
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 15 січня 2018 року, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 21 березня 2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено та залишено ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2017 року про відкриття провадження у справі без змін.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11 червня 2019 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4
24 червня 2019 року ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 28 березня 2017 року про відкриття провадження.
У апеляційній скарзі зазначала, що провадження у цій справі відкрито з порушенням правил предметної підсудності, оскільки враховуючи предмет спору, а також суб`єктний склад учасників справи, розгляд цієї справи належить здійснювати за правилами господарського судочинства.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.