Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 520/16253/15-ц
провадження № 61-3842св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року у складі судді Луняченко В. О. та постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивовано тим, що 05 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_1 укладений договір відновлювальної кредитної лінії
№ 1686-н, відповідно до якого банк надав останньому кредит у сумі 53 000,00 доларів США на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних із кінцевим терміном повернення 05 липня 2017 року.
Банк виконав умови передбачені кредитним договором, надавши позичальнику кредит у сумі 53 000,00 доларів США, проте позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання з повернення позичених коштів, у зв`язку з чим у позичальника перед банком утворилась заборгованість за кредитним договором, яка станом на 01 листопада 2015 року складає 35 476,35 доларів США та 232 755,73 грн.
На забезпечення належного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 05 липня
2007 року укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований за № 804, відповідно до умов якого, банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею
50,4 кв. м, житловою - 27,6 кв. м.
Уточнивши позовні вимоги, ПАТ "Державний ощадний банк України" остаточно просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 35 476,35 доларів США та 232 755,73 грн і в рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_2, шляхом її продажу на прилюдних торгах.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року позов
ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором від 05 липня 2007 року № 1686-н на загальну суму
35 476,35 доларів США та 232 755,73 грн, з яких: строковий основний борг за кредитом - 14 842,30 доларів США, прострочений основний борг за кредитом -
16 397,41 доларів США, прострочені проценти за користування кредитом за період із 01 серпня 2007 року по 01 листопада 2015 року - 4 236,64 доларів США, прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту за період із 01 лютого 2009 року по 01 листопада 2015 року у розмірі 4 236,64 доларів США, заборгованість за пенею за основним боргом за період із 01 листопада 2012 року по 01 листопада 2015 року - 180 592,65 грн, заборгованість за пенею за процентами - за період із 01 листопада 2012 року по 01 листопада 2015 року - 31 406,17 грн, три процента річних, від простроченої доларової заборгованості, за період із 01 листопада 2012 року по
01 листопада 2015 року - 14 916,91 грн.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за кредитним договором від 05 липня 2007 року № 1686-н на загальну суму 37 642,12 доларів США та 3 759,65 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,4 кв. м., житловою - 27,6 кв. м, що належить на праві власності майновому поручителю ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на
28 листопада 2017 року, не нижчою ніж 1 049 527,00 грн.
На час дії мораторію встановленого у зв`язку із набранням чинності 07 червня
2014 року Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави відповідно до статті 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України, зупинено виконання рішення суду щодо звернення стягнення на квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею
50,4 кв. м, житловою - 27,6 кв. м, що належить на праві власності майновому поручителю ОСОБА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що позичальник взяті на себе зобов`язання з повернення позичених коштів у передбачені договором строки у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у позичальника перед банком утворилась прострочена заборгованість за кредитним договором, а отже, наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року у частині вимог ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки змінено.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за кредитним договором від 05 липня 2007 року № 1686-н на загальну суму 31 239,71 доларів США та 19 065,77 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,4 кв. м, житловою - 27,6 кв. м, що належить на праві власності майновому поручителю ОСОБА_2, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на 28 листопада
2017 року, не нижчою ніж 1 049 527,00 грн. У решті вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок заборгованості за кредитним договором від 05 липня
2007 року № 1686-н залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року у частині застосування мораторію встановленого у зв`язку із набранням чинності 07 червня 2014 року Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що банк, направивши позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків, пені та комісії, включаючи поточні платежі та прострочену заборгованість, змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому вимоги банку про стягнення процентів та пені після 06 січня 2014 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Також не підлягає стягненню комісійна винагорода за супроводження кредиту, оскільки вказані платежі встановлені банком за вчинення дій, які не зазначені у кредитному договорі.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надані докази на підтвердження виконання банком умов договору щодо надання боржнику кредитних коштів та факт отримання ОСОБА_1 вказаних у позові кредитних коштів. Крім того, розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості за кредитом. Також судом першої інстанції належним чином не повідомлявся про дату та час судового засідання ОСОБА_1, який є позичальником за кредитним договором. До того ж, постанова апеляційного суду не відповідає основним засадам цивільного судочинства, так як у мотивувальній частині зазначено, що судом першої інстанції неправильно розраховано заборгованість ОСОБА_1 перед банком, про те це не вказано у резолютивній частині постанови.
У травні 2020 року АТ "Державний ощадний банк України" подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлені судами обставини
05 липня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 1686-н, відповідно до якого банк надав останньому кредит у сумі 53 000,00 доларів США на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних із кінцевим терміном повернення 05 липня 2017 року.
Згідно з пунктом 7.8 договору відновлювальної кредитної лінії від 05 липня 2007 року № 1686-н за будь-якими вимогами сторін, які випливають за цим договором встановлюється позовна давність тривалістю у три роки.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії від 05 липня 2007 року № 1686-н між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_2 05 липня 2007 року укладений іпотечний договір, згідно з яким банку передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 50,4 кв. м, житловою -
27,6 кв. м.
02 березня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору відновлювальної кредитної лінії
від 05 липня 2007 року № 1686-н, згідно з якою пункт 1.1 договору доповнено.
28 жовтня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України", як правонаступником ВАТ "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_1 укладений додатковий договір № 3 до договору відновлювальної кредитної лінії
від 05 липня 2007 року № 1686-н, згідно з яким сторонами узгоджені нові умови повернення частини кредиту, яка залишилася непогашеною, а також виплату пені за прострочення виконання позичальником зобов`язання з повернення кредиту. Так, у додатковому договорі від 28 жовтня 2011 року № 3 сторони передбачили, що погашення кредиту за договором відновлювальної кредитної лінії від 05 липня
2007 року № 1686-н, здійснюється рівними частинами по 553,00 долари США щомісячно, починаючи із жовтня 2011 року до липня 2016 року включно, а починаючи із 2016 року сума повернення кредиту становить 823,00 долари США щомісячно. Останнє погашення кредиту здійснюється у розмірі 813,01 доларів США не пізніше
05 липня 2017 року. Пеню, яка станом на 12 жовтня 2013 року утворилася у розмірі
3 808,43 доларів США позичальник зобов`язаний сплатити протягом 12 місяців рівними частинами у розмірі 317,37 доларів США, починаючи із жовтня 2011 року.
22 листопада 2013 року ПАТ "Державний ощадний банк України" направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату відсотків, пені та комісії, включаючи поточні платежі та прострочену заборгованість, протягом 30 днів із дня отримання вимоги. Вимогу отримано позичальником 06 грудня