Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 320/5885/16-ц
провадження № 61-12599св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року в складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року, ухваленому в справі №320/1123/16-ц, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ухилення від укладення додаткової угоди про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 13 жовтня 2004 року. Як було встановлено вказаним рішенням суду, 13 жовтня 2004 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ним було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів, загальною площею 13 га, цільове призначення для організації та ведення фермерського господарства, категорія земельної ділянки землі сільськогосподарського призначення. Договір укладений на 10 років та набув чинності з моменту його державної реєстрації. Позивач належно виконував обов`язки за умовами договору, завчасно, до спливу строку договору, повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою після закінчення строку договору, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди протягом одного місяця не отримував. Тому, вважає, що договір оренди землі, на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі " має бути поновленим.
Враховуючи наведене позивач просив:
- визнати поновленим на той же самий строк та на тих же умовах договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2323081600:04:010:0004) від 13 жовтня 2004 року (зареєстрований 17 листопада 2014 року за № 01 в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"), площею 13 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту для організації та ведення фермерського господарства, укладений між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ним - ОСОБА_1 ;
- визнати за ним - ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 2323081600:04:010:0004), площею 13 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту для організації та ведення фермерського господарства на підставі поновленого договору оренди від 13 жовтня 2004 року (зареєстрованого 17 листопада 2014 року за № 01 в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"), укладеного між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ним - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року позов задоволено.
Визнано поновленим на той же самий строк та на тих же умовах договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2323081600:04:010:0004) від 13 жовтня 2004 року (зареєстрований 17 листопада 2014 року за № 01 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"), площею 13 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту для організації та ведення фермерського господарства, укладений між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 2323081600:04:010:0004), площею 13 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту для організації та ведення фермерського господарства на підставі поновленого договору оренди від 13 жовтня 2004 року (зареєстрованого 17 листопада 2014 року за № 01 у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"), укладеного між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів отримання ОСОБА_1 листа від 09 жовтня 2014 року № 11-8-0.3-9446/2-14, що свідчить про те, що орендодавець не повідомив орендаря у місячний строк про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди. Факт належного виконання орендарем умов договору оренди, дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк, ненадання орендодавцем доказів надіслання у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк та отримання позивачем вказаної відмови свідчать про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що переважне право орендаря ОСОБА_1 на укладення договору оренди землі площею 13 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту для організації та ведення фермерського господарства, припинилося.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 16 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що висновок апеляційного суду про припинення у орендаря переважного права на укладення договору оренду землі ґрунтується на нових доказах, які в порушення норм процесуального права прийняті до уваги судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Дослідження нових доказів також проведено з порушенням норм процесуального права, зокрема апеляційним судом не надано належної оцінки листу орендодавця про відмову в погодженні змін до істотних умов договору оренди, суд взагалі не перевірив чи направлявся позивачу вказаний лист, якщо так, то коли, яким засобом зв`язку та за якою адресою. Також апеляційний суд не забезпечив йому, як стороні у справі можливість ознайомитися з новими доказами, в результаті чого він був позбавлений можливості довести, що лист від 09 жовтня 2014 року ним не отримувався, та взагалі на адресу його місця проживання не направлявся. Ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд неправильно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У травні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 жовтня 2004 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів, загальною площею 13 га, цільове призначення - для організації та ведення фермерського господарства, категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення.
Договір укладений терміном на 10 років та набуває чинності з дати його державної реєстрації. В разі виконання умов договору орендар має переважне право на продовження терміну договору оренди. Для продовження терміну дії договору оренди орендар зобов`язаний не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку оренди, звернутися до орендодавця з відповідним клопотання.
Оренда плата відповідно до умов договору становить один відсоток від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації.
17 листопада 2004 року зазначений договір було зареєстровано ДП "Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру" за № 01 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.
25 вересня 2008 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 13 жовтня 2004 року, відповідно до якої сторони внесли зміни та доповнення до договору оренди в частині встановлення орендної плати у розмірі 2 відсотків грошової оцінки земельної ділянки.
ОСОБА_1 , маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, направив Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, в якому просив поновити дію договору на 10 років. До листа було додано відповідний перелік документів щодо орендованої земельної ділянки, у тому числі проект додаткової угоди без змін істотних умов договору. Зазначений лист з додатками Головним управлінням Держземагенства в Запорізькій області отримано 27 серпня 2014 року.
Листом від 04 вересня 2014 року № 27-8-0.4-8196/2-14 Головне управління Держземагенства у Запорізькій області запропонувало позивачу змінити умови договору оренди в частині встановлення строку дії договору на 5 років та орендної плати у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
24 вересня 2014 року позивач надав Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області лист (вх. № 31-9309/0/1) з пропозицією додержуватися умов договору та продовжити його дію на 10 років із встановленням орендної плати у розмір 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обґрунтовуючи тим, що орендована земельна ділянка розташована на збіднілих по органічному складу ґрунтах з низьким ресурсом родючості ґрунту, внаслідок чого не можливо отримувати повноцінні, якісні врожаї сільгоспкультур.
Листом від 09 жовтня 2014 року № 11-8-0.3-9446/2-14 відповідач повідомив ОСОБА_1, що ним не погоджено змін до істотних умов договору оренди, при цьому зазначив, що позивачу необхідно виконати умови договору оренди землі щодо повернення земельної ділянки орендодавцеві.
27 травня 2016 року припинено державну реєстрацію юридичної особи Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.