Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 161/2596/19
провадження № 61-14524св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник заявників - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 червня 2019 року у складі судді: Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Заявники просили суд визнати незаконними дії державного виконавця та скасувати постанову про передачу майна на зберігання іншому зберігачу.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на дії державного виконавця визнано неподаною та повернуто заявникам.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявниками не виконано ухвалу суду про усунення недоліків заяви.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 26 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу після закінчення строків, визначених статтею 354 ЦПК України на її подання, поважні причини пропуску строку на оскарження не зазначили, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 звернулися до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просили скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що заявники подали апеляційну скаргу 20 травня 2019 року, а недоліки, які зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції, були відсутні; необґрунтовано відмовлено у задоволенні відводу судді Карпук А. К.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заяви та клопотання
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 просять суд постановити окрему ухвалу на адресу компетентних органів про притягнення до передбаченої законом відповідальності винних осіб, а також просять суд розглянути справу за участю належним чином повідомлених заявників із повною технічною фіксацією.
Оскільки згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відсутні підстави для розгляду справи у судовому засіданні за участю учасників справи та із повною технічною фіксацією.
Статтею 420 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у випадку і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до частини восьмої статті 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Згідно з частиною десятою статті 262 ЦПК України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
Правові підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вважаючи незаконною вимогу суду сплатити судовий збір, оскільки вони є споживачами і звільнені від сплати судового збору, просили його повернути.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарг; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки підстави для повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передбачені статтею 7 Закону України "Про судовий збір", відсутні, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на звільнення їх від сплати судового збору як споживачів є безпідставним, оскільки на спірні правовідносини не поширюється Закон України "Про захист прав споживачів".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що у лютому 2019 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2019 року скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на дії державного виконавця залишено без руху у зв`язку з тим, що у скарзі не викладено обставин, якими заявники обґрунтовують свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Надано заявникам строк для надання належним чином оформленої скарги та усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10-ти днів з дня отримання ними копії ухвали.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на дії державного виконавця визнано неподаною та повернуто заявникам у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення скарги без руху.
Не погоджуючись із ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_3 23 травня 2019 року звернулися до суду з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3 на дії державного виконавця в частині подання її ОСОБА_3, повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Апеляційну скаргу заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 травня 2019 року у цій справі залишено без руху та надано строк тривалістю десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків, зокрема щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску.
Ухвалу Волинського апеляційного суду від 05 червня 2019 року отримано заявниками 10 червня 2019 року (а. с. 31-33).
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 24 червня 2019 року залишено без розгляду заяву № 1 про відвід судді Карпук А. К. та суддів Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А. в частині її подання ОСОБА_3
Заяву № 1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відвід судді Карпук А. К. та суддів Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А. передано для визначення в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, пункту 15.4 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід.