Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 369/4807/17
провадження № 61-37093св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.
учасники справи:
позивач -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач -ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Журби С. О., Лівінського С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 рокуПублічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтований тим, що 13 серпня 2012 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір, за яким остання отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом. Банк зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, заборгованість за кредитом у встановлені договором строки не погасила.
Станом на 31 березня 2017 року відповідач має заборгованість перед банком у сумі 17 576,45 грн, яка становить: 1 020,00 грн- заборгованість за кредитом; 12 193,29 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 050,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 813,16 грн. - штраф (процентна складова).
Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 576,45 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив позовну давність, у межах якої він міг звернутись до суду з вимогою про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договорам.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд дійшов помилкового висновку про відмову у позові за спливом позовної давності.
Суд апеляційної інстанції встановив, що кінцевий термін погашення заборгованості відповідає строку дії картки, останній платіж за кредитом ОСОБА_1 здійснила у березні 2014 року, а позивач звернувся до суду з позовом у травні 2017 року.
Відповідач визнала одержання нею тіла кредиту, проте банк не надав доказів на підтвердження підписання умов щодо нарахування та сплати заборгованості за процентами за користування кредитом, заборгованості за пенею і комісією та штрафів банк, а Умови та Правила надання банківських услуг (далі - Умови і Правила), на які посилається позивач, не є частиною договору і підставою для нарахування зазначених платежів, оскільки відповідачем не підписані.
Внесені відповідачем кошти відповідно до розрахунку заборгованості, банк повинен зараховувати на погашення суми заборгованості за кредитом, тому з огляду на внесену відповідачем суму, заборгованість за кредитом погашена повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року, просило скасувати оскаржуване судове рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
04 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 13 квітня 2020 року № 1017/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
29 травня 2020 року ухвалою Верховного Суду призначено справу до розгляду, викладено мотиви відкриття провадження у малозначній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Кредитний договір складається з заяви позичальника, Умов і Правил, Тарифів банку, які відповідач власноруч підписала та погодилася з ними.
Відсутність підпису позичальника на Умовах і Правилах не вказує на те, що вона не була ознайомлена з ними, відсутність договірних відносин між сторонами та заборгованості за кредитним договором, що підтверджується відповідним правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 755/18246/15-ц.
Аргументи інших учасників справи
У вересні 2018 року адвокат Смоль О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.
Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, суд апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що13 серпня 2012 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір, за яким остання отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом. Банк зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, заборгованість за кредитом у встановлені договором строки не погасила.
Станом на 31 березня 2017 року відповідач має заборгованість перед банком у сумі 17 576,45 грн, яка становить: 1 020,00 грн- заборгованість за кредитом; 12 193,29 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 050,00 грн - заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил: 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 813,16 грн. - штраф (процентна складова).
Суд апеляційної інстанції встановив, що кінцевий термін погашення заборгованості відповідає строку дії картки, останній платіж за кредитом ОСОБА_1 здійснила у березні 2014 року, а позивач звернувся до суду з позовом у травні 2017 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права