Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 522/22332/16-ц
провадження № 61-38106св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів:Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - державний нотаріус Другої одеської нотаріальної контори Маслова Марія В`ячеславівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко Н. А., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - державний нотаріус Другої одеської нотаріальної контори Маслова М. В., про усунення від спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька - ОСОБА_3 . Спадкоємцями першої черги після її смерті за законом є вона та чоловік покійної - ОСОБА_2, шлюб з яким був укладений у жовтні 2013 року.
Зазначала, що після смерті доньки залишилася спадщина, яка складається з 426/1000 частин квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана особисто нею за рахунок коштів від продажу іншого нерухомого майна та оформлена на ім`я покійної доньки на підставі договору дарування від 05 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гарською В. В.
Вказувала, що з літа 2012 року ОСОБА_3 страждала на тяжке онкологічне захворювання, яке стало причиною її передчасної смерті. За станом здоров`я спадкодавець потребувала постійного спеціалізованого лікування та професійного догляду, коштовних медикаментів. Оскільки на витрати, пов`язані з доглядом та утриманням доньки, коштів не вистачало, вона була змушена продати нерухомість й коштовності, позичати гроші у знайомих у борг.
Звертала увагу на те, що ОСОБА_2 не надавав дружині жодної матеріальної допомоги та незабаром після смерті доньки створив нову родину.
Стверджувала, що 18 березня 2015 року вона подала заяву про прийняття спадщини, а у квітні 2015 року відповідач також заявив про свій намір отримати спадщину та проживати у спірній квартирі.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд усунути ОСОБА_2 від права спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року у складі судді Кічмаренка С. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунено ОСОБА_2 від права спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Задовольняючи позов ОСОБА_1, дослідивши зібрані у справі докази, беручи до уваги покази свідків про стан здоров`я ОСОБА_3 та обставини її життя в останні місяці до смерті,районний суд виходив із того, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані через тяжку хворобу та потребувала допомоги відповідача, а останній мав матеріальну та фізичну можливість її надавати, проте ухилився свого обов`язку.
Суд першої інстанції зазначив про наявність підстав, передбачених частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, які необхідні для усунення відповідача від права на спадкування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Канікаєва Ю. О. задоволено.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про безпорадний стан ОСОБА_3 напередодні смерті та те, що вона потребувала стороннього догляду, допомоги, оскільки сам по собі факт наявності тяжкої онкологічної хвороби не свідчить про її безпорадний стан.
Апеляційний суд вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту ухилення відповідача від надання спадкодавцеві допомоги за можливості її надати, а також перебування спадкодавця у безпорадному стані що є необхідним відповідно до статті 1224 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_3 не вимагала від відповідача іншої турботи чи матеріальної допомоги і він від надання такої допомоги не ухилявся. Тим більше, що поняття допомоги може включати в себе не тільки фінансову складову, а й будь-яку іншу допомогу (моральну, психологічну) та підтримку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року та залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 січня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, яким було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права й ухвалено законне і обґрунтоване рішення.
Вказує, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи та дослідив зібрані у справі докази, зокрема, покази свідків та медичну документацію ОСОБА_3 .
Вважає, що ОСОБА_2 мав матеріальну та фізичну можливість надавати допомогу хворій дружині, яка її потребувала, зважаючи на безпорадний стан.
Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У серпні 2018 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Канікаєв Ю. О. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Зазначає, що доводи касаційної скарги позивача зводяться до необхідності переоцінки судом доказів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного суду у складі судді Черняк Ю. В. від 06 липня
2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 травня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
24 жовтня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 24 жовтня 2013 року серії НОМЕР_1 (а. с. 22).
Відповідно до виписних епікризів, що починаючи, з 28 серпня 2012 року, покійній ОСОБА_3 встановлено діагноз: раковий асцест - перитоніт (а. с. 13-21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 23 січня 2015 року серії НОМЕР_2 (а. с. 23).
18 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Другої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 98).
27 квітня 2015 року та 06 травня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Другої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а. с. 98 зворот, 99).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.