Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 607/6922/17
провадження № 61-10877св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко Ірина Миколаївна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Хоми М. В., Костіва О. З., Сташківа Б. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І. М. (далі - Уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив:
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів додаткову інформацію про нього, як вкладника публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" (далі - ПАТ "Авант-Банк"), який має право на відшкодування коштів за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) "Авант-Еталон" від 18 грудня 2015 року № Д-Ю/15/1040-28 на суму 10 000 грн (з нарахованими процентами) та від 18 грудня 2015 року № Д-Ю/15/1040-29 на суму 49 000 грн (з нарахованими процентами), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позов мотивований тим, що 28 січня 2016 року між ним та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори відступлення права вимоги, за умовами яких позивач набув права вимоги за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) "Авант-Еталон" від 18 грудня 2015 року № Д-Ю/15/1040-28 та від 18 грудня 2015 року № Д-Ю/15/1040-29.
У лютому 2016 року він надіслав на адресу ПАТ "Авант-Банк" заяву, у якій повідомив банк про укладення договорів відступлення права вимоги.
У березні 2016 року позивач звернувся до відповідачів із заявами, у яких просив включити його до загального реєстру вкладників, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього, як вкладника ПАТ "Авант-Банк", та виплатити кошти.
Посилаючись на те, що відповіді на вищевказані заяви не отримав, а також вважаючи, що невнесення його до реєстру осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є незаконним та порушує його права, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2017 року позов задоволено. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І. М. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договорами строкового банківського вкладу (депозиту) "Авант-Еталон" від 18 грудня 2015 року № Д-Ю/15/1040-28 та "Авант-Еталон" від 18 грудня 2015 року № Д-Ю/15/1040-29. Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 на підставі додаткової інформації, наданої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" Ларченко І. М., до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві "Авант-Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд першої інстанції, встановивши, що позивач є владником ПАТ "Авант-Банк", оскільки заміну кредиторів у зобов`язаннях за договорами банківських вкладів від 18 грудня 2015 року № № Д-Ю/15/1040-28, Д-Ю/15/1040-29 здійснено у відповідності до вимог статей 512-517 ЦК України, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на порушення відповідачами законних прав ОСОБА_1 на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2017 року апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, виходив з того, що відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантоване право на відшкодування коштів мають лише особи, які є владниками, у той час як ОСОБА_1 не укладав з ПАТ "Авант-Банк" жодних договорів банківського вкладу (депозиту), у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У лютому 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гарагуца В. Ф. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що Закон України "Про банки та банківську діяльність" не мітить обмежень прав вкладників на укладання договорів уступки права вимоги у зв`язку з початком ліквідаційної процедури банку. Місцевий суд, правильно надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову з огляду на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У травні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осібподав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відзив мотивований тим, що задоволення позовних вимог суперечитиме положенням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У позивача відсутній статус "вкладника банку", який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Позовні вимоги, заявлені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є передчасними, оскільки між позивачем та Фондом не виникли спірні правовідносини.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 18 грудня 2015 року між ПАТ "Авант-Банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Авант-Еталон" № Д-Ю/15/1040-28 на суму 10 000 грн.
18 грудня 2015 року між ПАТ "Авант-Банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) "Авант-Еталон" № Д-Ю/15/1040-29 на суму 49 000 грн.
28 січня 2016 року між ОСОБА_1 та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладені договори відступлення права вимоги, відповідно до яких первісні кредитори уступили позивачу, новому кредитору, право вимоги на загальну суму 59 000 грн. та нарахованими процентами за договорами строкових банківських вкладів (депозитів) "Авант-Еталон" від 18 грудня 2015 року № № Д-Ю/15/1040-28, Д-Ю/15/1040-29, укладеними між первісними кредиторами та ПАТ "Авант-Банк".
На підставі постанови Правління Національного банку України від 29 січня 2016 року № 44 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Авант-Банк"до категорії неплатоспроможних"виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.
25 лютого 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства ПАТ "Авант-Банк" та ухвалено рішення про ліквідацію банку.
На підставі вищевказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 лютого 2016 року № 262 про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та призначення Уповноваженою особою Фонду Ларченко І. М .
У заяві від 16 березня 2015 року, адресованій Уповноваженій особі Фонду та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 звернувся з вимогою про визнання його вкладником на підставі договорів про відступлення права вимоги та просив включити його до переліку вкладників ПАТ "Авант-Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі 59 000 грн, у порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповіді на заяву від 16 березня 2015 року ОСОБА_1 не отримав, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною третьою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і надалі у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій (частина перша статті 17 КАС України).
У пункті 2 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що публічно-правовим є, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.