Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 565/1642/15-ц
провадження № 61-41553св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Сбербанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 липня 2018 року у складі судді Зейкана І. Ю. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - ПАТ "Сбербанк") про стягнення пені.
Позов обґрунтований тим, що 18 березня 2015 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством "Сбербанк Росії" укладено договір № 9143175 мультивалютного рахунку. Письмову копію тарифів отримала у Львівському відділенні № 4, з умовами банківського обслуговування ознайомилася у відділенні банку та на сайті банку. Позивач неодноразово зверталася до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" із запитами про надходження коштів на рахунок ОСОБА_1, проте лише 07 липня 2015 року ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на письмовий запит зарахував кошти у розмірі 502 603,69 грн на її поточний рахунок. На запит суду в іншій справі банк надав інформацію про надходження коштів на рахунок позивача 29 травня 2015 року у розмірі 23 269,01 доларів США. Отже, прострочення зарахування коштів з 30 травня 2015 року до 06 липня 2015 року становить 38 днів.
Таким чином, просила стягнути пеню за прострочення виконання зобов`язань банком у розмірі 572 968,21 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03 липня 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2018 року, повернуто ОСОБА_1 позовну заяву, яка надійшла до суду 20 червня 2018 року у справі № 565/1642/15-ц.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що ОСОБА_1 повторно звернулась з позовною заявою до суду і вказала конкретний номер справи, у якій вона має намір ініціювати її розгляд, а це є порушенням порядку визначення судді для розгляду її справи. Тому позовна заява ОСОБА_1, подана нею до суду 20 червня 2018 року не була розподілена між суддями автоматизованою системою документообігу, а шляхом приєднання до матеріалів іншої справи передана судді, який раніше приймав рішення у цій справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати справу передати до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення постановлені з порушенням норм процесуального права, оскільки повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу № 565/1642/15-ц призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що 08 грудня 2015 року до Кузнецовського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 з позовними вимогами до ПАТ "Сбербанк" про стягнення пені у сумі 572 968,21 грн.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2015 року позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору.
16 грудня 2015 року ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про те, що не буде виконувати ухвалу суду, оскільки вона є протиправною.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто у зв?язку з тим, що позивачем не були усунуті недоліки позовної заяви.
04 січня 2016 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2015 року.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 15 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для сплати судового збору за її подання.
01 лютого 2016 року ОСОБА_1 надіслала до суду заяву, у якій зазначила, що ухвала суду є завідомо неправосудною, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору як споживач. Тому виконувати ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху виконувати не буде.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 02 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку із невиконанням ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
29 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Кузнецовського міського суду Рівненської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2015 року та від 21 грудня 2015 року. В обгрунтування заяви зазначала, що у постанові Великої палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц висловлена правова позиція про те, що порушені права можуть захищатися як у суді першої інстанції, так і на наступних стадіях цивільного процесу. Отже позивач звільнена від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05 червня 2018 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2015 року та від 21 грудня 2015 року.
Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області 13 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвал Кузнецовського міського суду від 10 грудня 2015 року та від 21 грудня 2015 року у цій справі у зв`язку з безпідставністю.
20 червня 2018 року ОСОБА_1 повторно подала до суду Кузнецовського міського суду Рівненської області позовну заяву до ПАТ "Сбербанк" про стягнення пені в сумі 572 968,21 грн. З указаної заяви вбачається, що вона датована 20 червня 2018 року, а у вступній частині позовної заяви зазначено: "позовна заява від 08 грудня 2015 року про стягнення пені в справі № 565/1642/15-ц".
УхвалоюКузнецовського міського суду Рівненської областівід 03 липня 2018 року повернуто ОСОБА_1 позовну заяву, подану до суду 20 червня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Сбербанк"про стягнення пені.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності оскаржуваних судових рішень є обґрунтованими.
Позовна заява ОСОБА_1, подана нею до суду 20 червня 2018 року, не була розподілена судом першої інстанції між суддями за допомогою автоматизованої системи документообігу, а приєднана до матеріалів справи № 565/1642/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1, поданою нею у 2015 році, та передана судді, який розглядав зазначену справу.