Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 214/2749/16-ц
провадження № 61-22584св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув упорядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2017 року в складі судді Хомініч С. В. і постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року в складі колегії суддів: Бондар Я.М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 789,19 доларів США.
Позов мотивований тим, що між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна" (далі - АКБ "Раффайзенбанк Україна"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", і ОСОБА_1 10 жовтня 2006 року укладено кредитний договір № ML-0AU/2065/2006 на суму 35 700,00 доларів США строком до 10 жовтня 2021 року, з виплатою 5,99 % річних.
Для забезпечення виконання ОСОБА_1 умов зазначеного кредитного договору укладено договір поруки від 10 жовтня 2006 року № SR-0AU/1403/2006, відповідно до якого ОСОБА_2 виступив поручителем відповідача ОСОБА_1 і взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати солідарно з ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі.
Банк умови кредитного договору виконав, що підтверджується валютним меморіальним ордером від 10 жовтня 2006 року № 68.
Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, не здійснює щомісячну сплату кредиту.
22 грудня 2014 року та 22 березня 2016 року відповідачам направлені вимоги про погашення заборгованості, які станом на 10 травня 2016 року залишені без задоволення.
У зв`язку з цим, станом на 10 березня 2016 року заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2006 року № ML-0AU/2065/2006 складає 30 789,19 доларів США, з яких: 25 440,87 доларів США - заборгованість за кредитом, 5 348,32 доларів США - заборгованість за відсотками.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2017 року в задоволенні позову ПАТ "ОТП Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року в справі № 214/158/16-ц позовну заяву ОСОБА_1 до АКБ "Райффайзенбанк Україна" про визнання кредитного договору недійсним задоволено, визнано недійсним договір від 10 жовтня 2006 року № ML-0AU/2065/2006, укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна" і ОСОБА_1 . Це рішення набрало законної сили 01 листопада 2016 року. Тому у ПАТ "ОТП Банк" відпала правова підстава для стягнення заборгованості за цим кредитним договором з відповідачів.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" залишено без задоволення, рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 року, яке набрало законної сили 01 листопада 2016 року, кредитний договір визнано недійсним. Таким чином, обставини недійсності кредитного договору № ML-0AU/2065/2006 від 10 жовтня 2006 року встановлені заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 року, яке набрало законної сили 01 листопада 2016 року, та повторному доведенню під час розгляду даної справи не підлягають. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Доводи апеляційної скарги позивача про необґрунтованість врахування рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 21 вересня 2016 року під час вирішення справи лише з тієї підстави, що судом не встановлено належного відповідача й відповідачем зазначено АКБ "Райффайзенбанк Україна" є безпідставними, оскільки зазначене рішення набрало законної сили, не оскаржене, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про врахування судом першої інстанції цього рішення як преюдиційного відповідає нормам процесуального права.
Доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності підстав для визнання кредитного договору недійсним відхилені, оскільки вони зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, оцінку яким суд не вправі давати під час розгляду іншої справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2018 року ПАТ "ОТП Банк" надіслало до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2018 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "ОТП Банк".
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що кредитний договір, за яким виник борг, є недійсним, що встановлено заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 року в справі № 214/158/16-ц. Проте відповідачем у зазначеній справі був вказаний АКБ "Райффайзенбанк Україна", а не ПАТ "ОТП Банк".
Апеляційний суд не взяв до уваги те, що зазначене заочне рішення вже було скасовано ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2017 року. Копію відповідної ухвали позивач направив апеляційному суду листом від 30 січня 2018 року, що був отриманий 02 лютого 2018 року. Зазначеному факту апеляційний суд не дав оцінки, пославшись на заочне рішення. Це вплинуло на законність рішення апеляційного суду.
Позиції інших учасників
У червні 2018 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, застосувати позовну давність.
Відзив мотивований тим, що банк не надав доказів того, що він є правонаступником АКБ "Райффайзенбанк Україна", що спростовує доводи ПАТ "ОТП Банк" про те, що заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2016 року задоволено позов до неналежного відповідача.
Банк також не надав на підтвердження факту надання кредиту видатковий касовий ордер, тому за відсутності доказів передання коштів договір кредиту на підставі статті 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є неукладеним.
Дане рішення не порушує права ПАТ "ОТП Банк", яке може повторно звернутися до суду з позовом. АКБ "Райффайзенбанк Україна" функціонує.
ПАТ "ОТП Банк" звернувся до суду з пропуском позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.