ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №756/6984/16-а
адміністративне провадження №К/9901/43936/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Мельничука В.П., суддів Мацедонської В.Е., Костюк Л.О.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила:
визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо встановлення переплати у сумі 62213,74 грн за період з 25 травня 2008 року по 31 грудня 2015 року при виплаті ОСОБА_1 пенсії за віком та щодо утримання переплати з виплати пенсій в розмірі 20 процентів пенсії, нарахованої ОСОБА_1, починаючи з лютого 2016 року;
зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком у сумі 2695 (дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн 74 коп. щомісяця, починаючи з 1 січня 2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 3 листопада 2016 року позов задоволено.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволено; постанову Оболонського районного суду м. Києва від 3 листопада 2016 року скасовано та ухвалено у справі нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач не працювала в Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот", про що вона також стверджувала в судовому засіданні, то у відповідача відсутні підстави для нарахування їй пенсії в зазначеному вище розмірі, оскільки цей розмір було обраховано з урахуванням її стажу в цій компанії.
Крім того, судом апеляційної інстанції було зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що індивідуальні відомості про застраховану особу були надані відділом персоніфікованого обліку УПФУ в Подільському районі м. Києва.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що докази того, що вказане відбулось з вини пенсійного органу, відсутні, а тому відсутні підстави для висновків про наявність зловживань чи неправомірності дій з боку відповідача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, з дотриманням принципу диспозитивності, у постанові від 3 листопада 2016 року визнано перерахунок відповідачем пенсії позивачу без її заяви таким, що не відповідає статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), а дії відповідача протиправними. Суд першої інстанції у своєму рішенні законно та обґрунтовано визначив, що відрахування відповідачем з власної ініціативи, за власним розпорядженням, без судових рішень, без дотримання виконавчих процедур, з пенсії позивача до 20 відсотків на користь пенсійного органу не відповідає приписам статті 50 Закону №1058-IV.
Серед іншого позивач посилається на те, що їй не були відомі обставини того, що її було оформлено на роботу за сумісництвом в Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот" та їй нараховувалася на цьому підприємстві заробітна плата.
Крім того, позивач зазначає, що дії посадових осіб Подільського відділення ПФУ в м. Києві, які сформували пенсійну справу позивача та, які сформували і приєднали до матеріалів пенсійної справи 2 довідки ніким не оспорені і не визнані протиправними. Нікого з працівників Подільського відділення ПФУ в м. Києві за оформлення документів пенсійної справи позивача не притягнуто ні до кримінальної, ні до адміністративної, ні до цивільної або дисциплінарної відповідальності.
З огляду на ці обставини, позивач вважає, що всі документи її пенсійної справи, які підготовлені вказаним органом ПФУ і які пройшли восьмирічну експертизу часом, для відповідача і для суду в цій справі мають вважатися законними.
На думку позивача, суд апеляційної інстанції в постанові від 20 грудня 2016 року помилково витлумачив встановлені судом першої інстанції обставини та факти, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а саме статей 44, 50 Закону №1058-IV та частини другої статті 19 та статті 22 Конституції України.
Позиція інших учасників справи
28 лютого 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №756/6984/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 15 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №756/6984/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 червня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 11 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва із заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем було долучено копію трудової книжки, довідку про заробітну плату, копію паспорта, анкету.
З копії трудової книжки встановлено, що позивач з серпня 1973 року по листопад 1999 року працювала в АТ "Київський річковий порт".
До пенсійної справи позивача долучено дві довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, видані ВАТ "Київський річковий порт" від 19 березня 2008 року.
Крім того, в матеріалах пенсійної справи наявна довідка, що ОСОБА_1 у період з січня 1988 року по грудень 1992 року працювала за сумісництвом в НВП "Інтеграція".
З індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що ОСОБА_1 також отримувала заробітну плату, з якої утримувалися страхові внески, в ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" у період з 2001 по 2006 роки.
В Управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва проведено документальну перевірки даних електронних реєстрів та пенсійних справ, відібраних за результатами співставлення даних про заробітну плату, використаних для призначення (перерахунку) пенсій з наявними даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За результатами проведеної перевірки по пенсійній справі ОСОБА_1 не підтверджено періоди роботи 2001-2006 років в ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот". За період з 25 травня 2008 року по 31 грудня 2015 року переплата пенсії становить 62213,74 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій від 14 грудня 2015 року № 437, відповідно до якого у зв`язку з недостовірними даними сума переплати, яка підлягає поверненню ОСОБА_1, становить 62213,74 грн. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця з дня його повідомлення про прийняття вказаного рішення, вирішено утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з лютого 2016 року по повного погашення.
Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними звернулася з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 50 Закону №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Згідно зі статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.