ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №127/7522/17
адміністративне провадження №К/9901/37360/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
про визнання дії неправомірними, зобов`язання призначити та виплату пенсію
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Вохмінової О.С.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Сушка О.О., суддів Смілянця Е.С., Залімського І.Г.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі також - відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в призначенні і виплаті йому пенсії за віку відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки;
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці нарахувати і виплачувати йому пенсію за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що після призначення позивачеві пенсії за вислугою років, він продовжував працювати, займаючись стоматологічною практикою (свідоцтво платника єдиного податку видане 18 травня 2012 року) та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, надавши довідку про відсутність заборгованостей. Відтак, звернувшись в 2017 році за призначенням пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач має право на призначення та нарахування такої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати на одну застраховану особу в Україні за 2014-2016 роки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскільки ОСОБА_1 уже була призначена пенсія за віком, то його повторна вимога про призначення пенсії не передбачена жодною правовою нормою, та не може бути взята до уваги відповідачем.
Крім того, скаржник зазначає, що відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при переведенні з одного виду пенсії на інший може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, але із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії (у даному випадку - за 2007 рік).
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №127/7522/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 15 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №127/7522/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 червня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач з 2 липня 2009 року перебував на обліку в Управлінні ПФУ м. Вінниці та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Загальний страховий стаж, зарахований по 30 червня 2009 року, на момент призначення пенсії, становить 36 років 11 місяців 7 днів. Розмір пенсії позивача з 1 березня 2016 року складає 3240,08 грн.
14 листопада 2016 року та 17 лютого 2017 року позивач звертався до відповідача з заявами про призначення пенсії за віком, у зв`язку з чим фахівцями управління було здійснено умовний перерахунок пенсії позивача, який склав 3140,08 грн. Позивач отримав відповідь про те, що при переході на пенсію за віком розмір його пенсії зменшився б, що для позивача не є доцільним. Позивач також отримав роз`яснення про те, що показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, може застосовуватись тільки при первинному призначенні пенсії, або при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Відповідач відмовив в перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 29 червня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 9 липня 2003 року №1058 (далі - Закон №1058), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Так, згідно зі статтею 9 Закону №1058 за рахунок коштів ПФУ в солідарній систем призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.