ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
Київ
справа №727/1441/17
адміністративне провадження №К/9901/15852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
про визнання рішення частково протиправним та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області
на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Смотрицького В.Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Сушка О.О., суддів Залімського І.Г., Смілянця Е.С.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі також - відповідач), в якому просив:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №933 від 12 січня 2017 року про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у частині обчислення трудового (страхового) стажу за період військової служби в Амурській області з 1 січня 1985 року по 22 серпня 1989 року в одинарному розмірі;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати позивачу до трудового (страхового) стажу період військової служби у Амурській області з 1 січня 1985 року по 22 серпня 1989 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці; здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням нового трудового стажу з 18 серпня 2016 року; здійснити виплату недоплачених сум пенсії з урахуванням проведених виплат.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову зарахувати позивачу до трудового (страхового) стажу період військової служби у Амурській області з 1 січня 1985 року по 22 серпня 1989 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці є протиправним, оскільки суперечить нормам діючого законодавства, порушує права позивача, передбачені Конституцією України, а тому належить зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до трудового (страхового) стажу період військової служби в Амурській області з 1 січня 1985 року по 22 серпня 1989 року у кратному пільговому обчисленні - один місяць служби за півтора місяці, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням нового трудового стажу з 18 серпня 2016 року, здійснити виплату недоплачених сум пенсії з урахуванням проведених виплат, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 .
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до пункту "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, зараховується один рік праці за один рік і шість місяців при нарахуванні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком.
Відповідно до Інструкції "Про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", затвердженої 16 грудня 1967 року, пільги, встановлені статтею 5 вищевказаного Указу, надаються особам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на строк не менше ніж на 3 роки.
Таким чином, відповідач вважає, що необхідною умовою для застосування кратності при розрахунку стажу є укладення трудового договору на строк не менше ніж 3 роки. У випадку неможливості надання трудового договору документами, які можуть бути підставою для застосування кратного обчислення стажу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, є трудова книжка або довідка підприємства, установи, організації, де працювала особа.
Крім того, відповідач зазначає, що при визначені права на пенсію застосовується Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, який діяв до 1 січня 1992 рок. Водночас, Іванівський район Амурської області, район, де проходив службу позивач, до такого переліку (на відміну від Зейського , Селемджинського і Тимдинського, міста Зея і Тинди з територією, яка знаходиться в адміністративному підпорядкуванні Тиндинської міської Ради народних депутатів) не входив.
Позиція інших учасників справи
Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №727/1441/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 15 червня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №727/1441/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 червня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач з 1 вересня 1973 року по 29 березня 1995 року проходив військову службу на офіцерських посадах, в тому числі з 15 листопада 1983 року по 22 серпня 1989 року - в пос. Березовський Іванівського району Амурської області, яке віднесено до району Крайньої Півночі та прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР.
За розрахунком органу Міністерства оборони України позивачу при звільнені з військової служби обчислено загальну вислугу 23 роки 10 місяців 24 дня з урахуванням пільгового обчислення вислуги 02 роки 03 місяці 25 днів (один місяць служби за півтора місяці) за період з 1 січня 1985 року по 22 серпня 1989 року служби в районі Крайньої Півночі та прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP.
Відповідно до архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони РФ від 22 січня 2013 року №3/118854, позивач проходив службу у військовій частині 59245 з 15 листопада 1983 року по 22 серпня 1989 року, яка в 1983-1989 роках дислокувалась в пос. Березовський Іванівського району Амурської області, та в розділі 13 "Служба в отдаленной местности и другие периоды службы, дающие право на льготное исчисление выслуги лет" особової справи, яка міститься у пенсійній справі, зазначено, що право на пільгове обчислення вислуги років набуто при проходженні служби у віддаленій місцевості: Іванівський район Амурської області. Період, який враховується для пільгового обчислення вислуги років - з 1 січня 1985 року по 22 серпня 1989 року з посиланням на відповідні накази командира частини.
Виходячи з вказаної вислуги, а саме: 23 роки, позивач з 30 березня 1995 року отримував пенсію за вислугу років по лінії Міністерства оборони України відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
18 серпня 2016 року, на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 грудня 2016 року у справі №727/6673/16-а, відповідач рішенням №933 від 12 січня 2017 року призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак, пенсію призначено виходячи із загального трудового (страхового) стажу станом на 30 червня 2016 року - 36 років 01 місяць 09 днів, в тому числі часу проходження військової служби - 21 рік 06 місяців 29 днів, тобто без пільгового обчислення часу військової служби в районі Крайньої Півночі та прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.