ПОСТАНОВА
Іменем України
16 червня 2020 року
м. Київ
справа №810/789/17
адміністративне провадження №К/9901/43770/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Чиркіна С.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/789/17
за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області (далі - ГУ Держказначейства), Білоцерківської районної державної адміністрації (далі - Білоцерківська РДА), третя особа - Потіївська сільська рада (далі - Потіївська сільрада), про зобов`язання вчинити певні дії, та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційної скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Виноградової О.І., суддів Лиска І.Г., Кушнова А.О. та
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 22.02.2017 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
зобов`язати КМУ виділити кошти з Державного бюджету України на капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1, який належить позивачу на праві власності;
зобов`язати ГУ Держказначейства виділити та перерахувати кошти на рахунок Білоцерківської районної державної адміністрації з Державного бюджету України, що були виділені на підставі рішення Білоцерківської районної ради Київської області (далі - Білоцерківська райрада) від 25.10.2013 № 26-312 "Про внесення змін до рішення районної ради "Про районний бюджет Білоцерківського району на 2013 року", та повернуті як невикористані;
зобов`язати Білоцерківську РДА використати кошти за призначенням, а саме: провести капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 ;
відшкодувати їй завдану бездіяльністю Білоцерківської РДА моральну шкоду у розмірі 20 000, 00 грн.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що відповідачами порушені її конституційні права, зокрема, право на охорону здоров`я, на житло, достатній життєвий рівень, оскільки вона є дочкою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Ветерана Великої Вітчизняної Війни ОСОБА_2, інвалідом з дитинства, а тому має право на безкоштовний ремонт будинку, який отримала у спадщину після смерті батька. Стверджувала, що 25.10.2013 Білоцерківською райрадою було прийнято рішення, яким збільшено видатки бюджету розвитку спеціального фонду районного бюджету за рахунок передачі коштів із загального фонду для капітального ремонту її житла. Проте, ремонт так і не був проведений, а кошти в кінці бюджетного року були повернуті на рахунок управління фінансів як невикористані. Зазначила, що внаслідок бездіяльності Білоцерківська РДА їй завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона змушена проживати в аварійному будинку, що створює загрозу для її життя.
2. Київський окружний адміністративний суд постановою від 08.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, відмовив в задоволенні позовних вимог.
3. 03.10.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.11.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
8. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 05.09.2019 №1416/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, на підставі ухвали Верховного Суду від 05.09.2019 про самовідвід судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.
9. Протоколом розподілу справи від 06.09.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Чиркін С.М.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 06.09.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, довідкою серії КИО -І № 256909 , та має пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 .
25.05.2015 за позивачем було зареєстровано право власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія СВР № 465834.
Рішенням Білоцерківської райради від 25.10.2013 № 26-312 "Про внесення змін до рішення Білоцерківської райради від 25.12.2012 № 21-245 "Про районний бюджет Білоцерківського району на 2013 року" на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2007 № 2-а-182, якою було зобов`язано Білоцерківську РДА вчинити відповідні дії для проведення позачергового безоплатного капітального ремонту будинку ОСОБА_1, ухвалено збільшити видатки бюджету розвитку спеціального фонду на 2013 рік та виділити з районного бюджету 16, 8 тис. грн для капітального ремонту вказаного вище житлового будинку.
Розпорядженнями Білоцерківської РДА про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів від 15.11.2013 № 491 та від 18.11.2013 № 499 кошти на зазначені вище цілі були перераховані на рахунок Білоцерківської РДА, як головного розпорядника коштів.
30.12.2013 зазначені кошти були повернуті на рахунки управління фінансів як невикористані.
Також суди встановили, що у період з січня 2014 по листопад 2016 року позивачем неодноразово подавалися заяви до державних органів різного рівня з питання виділення коштів на ремонт названого будинку.
Зокрема, листом від 26.10.2015 за підписом голови Білоцерківської РДА позивача було повідомлено, що фінансування робіт по ремонту господарських споруд за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів не передбачено законодавством України.
У зв`язку з тим, що кошти на ремонт будинку, який належить ОСОБА_1 на праві власності, з Державного або місцевого бюджету більше так і не виділялися, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а також, зокрема з, того, що позивач після повернення коштів в 2013 року на рахунки управління фінансів як невикористаних, до КМУ з заявами про виділення коштів на ремонт будинку не звертався, такі заяви КМУ не розглядалися, рішення не приймалися. Відтак позовні вимоги в частині зобов`язання КМУ виділити кошти є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.
Також суди попередніх інстанцій вказали на те, що позивачем заявлено вимоги до ГУ Держказначейства про зобов`язання вчинити дії, які не належать до повноважень вказаного відповідача.
Що стосується позовних вимог до Білоцерківської РДА, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вони є похідними від позовних вимог до КМУ та ГУ Держказначейства, а відтак також не підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суди попередніх інстанцій керувались тим, що позивач не довів ані факту спричинення моральної шкоди, ані вини та протиправності дій відповідача, ані причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодних доказів завдання позивачам фізичного болю, душевних страждань або приниження репутації фізичної особи (виписки з історії хвороби, дані медичного обстеження, докази втрати репутації тощо).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
13. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтувала, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення у цій справі порушили положення Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир осіб, що мають право на таку пільгу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 565, відповідно до пункту 16 якого фінансування витрат, пов`язаних з проведенням безоплатного капітального ремонту і складенням проектно-кошторисної документації, здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік, а також положення статей 22 та 38 Бюджетного кодексу України.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
15. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
16. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
17. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
18. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
19. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
20. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.