ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 5020-961/2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участі секретаря судового засідання Сотник А.С.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт"
арбітражний керуючий, ліквідатор - Гусар Іван Олексійович - не з`явився,
заявник касаційної скарги - ОСОБА_1
представник заявника касаційної скарги - Безрода Р.С., адвокат, ордер АА № 1019664 від 17.02.2020,
кредитор - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк"
представники кредитора - Балабан В.Г., адвокат, довіреність № 0001000/1209-20 від 27.05.2020, Ісаєва Л.М., адвокат, довіреність № 0001000/27916-19 від 13.11.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду
від 16.03.2020
у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. - головуючий, Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт",
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 30.08.2012 порушено провадження у справі №5020-961/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" (далі - ТОВ "Фірма "Лінарт").
2. Постановою Господарського суду м. Севастополя від 17.10.2012 ТОВ "Фірма "Лінарт" визнано банкрутом, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кириліна М.В.
3. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2015 у справі №5020-961/2012 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого ОСОБА_1
4. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2017 затверджено звіт ліквідатора боржника про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат у справі на загальну суму 77 827,23 грн., продовжено строк ліквідаційної процедури у справі №5020-961/2012 та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців.
5. 30.08.2017 ліквідатор боржника арбітражний керуючий ОСОБА_1 подав до Господарського суду м. Києва клопотання про стягнення з кредиторів боржника грошової винагороди ліквідатора у розмірі 77 827,23 грн. пропорційно визнаних грошовим вимогам кожного кредитора, а саме, з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - 34 321,81 грн.; з ПАТ "Дельта Банк" - 43 505,42 грн.
6. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2017 у справі №5020-961/2012 задоволено клопотання ліквідатора боржника; стягнуто з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 грошову винагороду та відшкодування витрат на загальну суму 34 321,81 грн. в період з 02.04.2015 по 31.03.2017; стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 грошову винагороду та відшкодування витрат на загальну суму 43 505,42 грн. за час виконання ним обов`язків ліквідатора ТОВ "Фірма "Лінарт" в період з 02.04.2015 по 31.03.2017.
7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29.05.2018) скасовано ухвалу Господарського суду м. Києва від 16.11.2017 у справі №5020-961/2012. Прийнято нове рішення, яким в клопотанні ліквідатора про стягнення грошової винагороди та відшкодування витрат ліквідатора відмовлено. Матеріали справи №5020-961/2012 повернуто до господарського суду м. Києва.
8. 19.02.2019 арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з клопотанням, згідно якого просив суд:
- затвердити звіт про виплату та нарахування грошової винагороди ліквідатора та витрачених коштів у ліквідаційній процедурі ТОВ "Фірма "Лінарт" за період з 02.04.2015 до 07.12.2018;
- стягнути з кредиторів ТОВ "Фірма "Лінарт" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 грошову винагороду у розмірі 219 169,14 грн. (218 034,15 грн. грошова винагорода та 1 134,99 грн. витрачені кошти) пропорційно визнаних грошових вимог кожного кредитора, а саме:
- ПАТ "Дельта Банк" - 55 712,80 грн.;
- ТОВ "Морська компанія "Транссервіс" - 59 548,25 грн.;
- Генічеська ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області - 679,42 грн.;
- Green West Enterprises LLC - 58 671,58 грн.;
- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - 591,76 грн.;
- ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - 43 965,33 грн.
9. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2019 у справі №5020-961/2012 задоволено клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 19.02.2019; затверджено звіт арбітражного керуючого ОСОБА_1 про нарахування, виплату грошової винагороди та відшкодування витрат за час виконання ним обов`язків ліквідатора боржника у справі №5020-961/2012 в період з 02.04.2015 по 07.12.2018 на загальну суму 218 034, 15 грн., яку стягнуто на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 пропорційно сумі визнаних вимог кредиторів:
- з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - 43 965, 33 грн.
- з ПАТ "Дельта Банк" - 55 712,80 грн.
- з ТОВ "МОРСЬКА КОМПАНІЯ "ТРАНССЕРВИС" - 59 548,25 грн.
- з Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - 679,42 грн.
- з ПАТ "АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" - 59,76 грн.
- з Green West Enterprises LLC - 58 671,58 грн.
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 (за результатами нового апеляційного розгляду) апеляційні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 25.07.2019 у справі №5020-961/2012 - без змін; справу №5020-961/2012 повернуто до господарського суду м. Києва.
11. 28.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу /стягнення судових витрат.
Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції:
12. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 заяву ОСОБА_1 щодо розподілу/стягнення судових витрат задоволено частково, доповнено резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі №5020-961/2012 після другого абзацу абзацами наступного змісту:
"Стягнути з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ОСОБА_1 860 грн. 50 коп. судового збору за подання касаційної скарги."
Відмовлено ОСОБА_1 у стягненні з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката на загальну суму 46 500,00 грн.
12.1. Суд апеляційної інстанції проаналізував акт надання послуг № 19 від 24.02.2020 за Договором про надання правової (правничої) допомоги №03-43 від 02.01.2019 та взяв до уваги відсутність документального підтвердження фактичної оплати витрат на правову допомогу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. Не погоджуючись з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови ОСОБА_1 у стягненні з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою на загальну суму 46 500,00 грн. та ухвалення нового рішення в цій частині щодо стягнення з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою на загальну суму 46 500,00 грн.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
14. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2020, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, датою проведення судового засідання визначено 09.06.2020.
15. 29.05.2020 від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, із запереченнями проти задоволення вимог касаційної скарги на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020.
16. В судове засідання 09.06.2020 з`явилися уповноважені представники ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1 і надали пояснення у справі. Інші учасники справи у судове засідання уповноважених представників не направили. Оскільки явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість продовження розгляду справи.
17. Колегією суддів Касаційного господарського суду враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020, 20.05.2020) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 22.06.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.
18. В той же час судом враховано, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
19. Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2020, щодо розподілу судових витрат, справа відповідно до ст. ст. 247, 301 ГПК України має розглядатися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
20. З метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 з урахуванням раніше визначеної дати 09.06.2020.
21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 09.06.2020 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 09.06.2020.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
22. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. ст. 126, 236 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та не врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 904/1759/18.
22.1. Скаржник доводить, що відмова в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу з підстав відсутності документального підтвердження фактичної оплати, суперечить правовому висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
23. ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у відзиві на касаційну скаргу посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 зазначає, що правовий висновок щодо застосування норм процесуального права про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката за наявності відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості виключно за наявності доказів, які підтверджують фактичне здійснення (оплату) таких витрат, не суперечить висновкам Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, про що зазначено у пункті 6.6 вказаної постанови.
23.1. Крім того, зважаючи на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у викладений у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи фінансового стану сторін. За вказаних обставин, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" ставить під сумнів реальність та дійсність адвокатських витрат відповідно до Договору про надання правової допомоги № 03-43 від 02.01.2019 та Акту надання послуг №19 від 24.02.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
24.1. Відповідно до ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.01.2020 № 460-IX), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
24.3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
24.4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
24.5. З огляду на те, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції прийнята 16.03.2020, а касаційна скарга подана ОСОБА_1 27.03.2020, касаційне провадження здійснюється за правилами Господарського процесуального кодексу України із замінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.01.2020 № 460-IX. Водночас, Суд касаційної інстанції надає оцінку правомірності оскарженого рішення суду апеляційної інстанції з урахуванням положень процесуального закону в редакціях, чинних на момент прийняття відповідних процесуальних актів (вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи).
25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
25.1. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
25.2. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
25.3. У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
25.4. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.