ПОСТАНОВА
Іменем України
15 червня 2020 року
Київ
справа №440/17/19
адміністративне провадження №К/9901/25492/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Гімон М. М., Усенко Є. А.,
за участю:
секретаря судового засідання Хом`яка О. А.,
представника позивача - Яковенко Н. В.,
представника відповідача - Захаренко О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області (правонаступника Головного управління ДФС у Полтавській області) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (суддя Удовіченко С. О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2019 року (судді Перцова Т. С., Жигилій С. П., Чалий І. С.) у справі № 440/17/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
2 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (далі - ТОВ "НВФ "Техвагонмаш") звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) від 18 грудня 2018 року №0063121202, № 06311202 та №0063131202.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень податкового законодавства не допускав, оскільки всі господарські операції підтверджуються первинними документами.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 21 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2019 року, позовні вимоги задовольнив.
Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ГУ ДФС у Полтавській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи, просить скасувати ці судові рішення та відмовити у задоволенні позову.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди встановили, що у період із 7 по 13 листопада 2018 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" 704183,00 грн бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ), відображеного у податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року.
За результатами перевірки 16 листопада 2018 року складено акт №1543/16-31-12-02-07/32686844, яким зафіксовано порушення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" пункту 201.10 статті 201, пункту 200.4 статті 200, пунктів 198.2 та 198.3 статті 198, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: завищено на 182493,00 грн суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2018 року в розмірі 25825,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області 18 грудня 2018 року прийняло податкові повідомлення-рішення: № 063121202, яким позивачу зменшено на 150874,00 грн суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2018 року по декларації від 20 вересня 2018 року №9202421759 та застосовано штрафні санкції в розмірі 75437,00 грн; № 06311202 про відсутність права ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" на отримання 31619,00 грн бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2018 року по декларації від 20 вересня 2018 року №9202421759; № 0063131202, яким позивачу зменшено на 25825,00 грн розмір від`ємного значення суми ПДВ за серпень 2018 року по декларації від 20 вересня 2018 року №9202421759.
Податковий орган дійшов висновку про безпідставне віднесення ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, які не відповідають первинним документам, внаслідок господарських операцій з Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "VD Mais", Товариством з обмеженою відповідальністю "Тарк", Приватним підприємством "Барс", Товариством з обмеженою відповідальністю НВП "Стальсервіс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Комінпро", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮнітеХ Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТФС-Україна".
Спір щодо реальності господарських операцій між позивачем та вищевказаними суб`єктами господарювання відсутній; поставка товару та його оплата фіскальним органом визнані.
Відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги ПК України внаслідок складання декількох податкових накладних на підставі однієї платіжної операції, зокрема у разі наступної поставки товару частинами. На думку відповідача, складання двох і більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПК України та не дає можливості ідентифікувати операції. У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має права на віднесення зазначених в ній сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.
Окрім того, відповідач вважає, що позивач завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок коригування даних податкової накладної щодо господарської операції з Товариством з обмеженою діяльністю "Приватінвест", а також завищив суму бюджетного відшкодування з ПДВ внаслідок господарської операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Транспроект".
Ухвалюючи рішення, суди виходили з того, що висновок відповідача про завищення податкового кредиту на загальну суму 169291,64 грн, та, як наслідок завищення бюджетного відшкодування на 143467,13 грн, а також завищення суми від`ємного значення ПДВ на 25824,51 грн - є помилковим, оскільки жодною нормою ПК України не передбачено заборони складання декількох податкових накладних, зокрема у випадку оплати товару однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг; у нормах ПК України, про порушення яких стверджував відповідач, така заборона відсутня, а такі висновки є довільним трактуванням закону податковим органом; доводи відповідача про те, що складання двох і більше податкових накладних за однією операцією унеможливлює ідентифікацію такої операції, є необґрунтованими, оскільки з наявних у матеріалах справи копій первинних документів та платіжних доручень, виписаних позивачем на оплату товарів (послуг) від вищезазначених контрагентів, без будь-якого сумніву можна визначити призначення платежу, рахунок, на який кошти перераховуються, найменування отримувача коштів.
Колегія суддів з такими висновками судів погодитися не може, виходячи з наступного.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку; дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 198.3 статті 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).