ПОСТАНОВА
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа №802/982/17-а
адміністративне провадження №К/9901/41656/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду (суддя Чернюк А. Ю.) від 26 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Боровицький О. А., судді: Матохнюк Д. Б., Сапальова Т. В.) від 20 вересня 2017 року у справі № 802/982/17 за позовом Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У червні 2017 року Вінницька філія Концерну "Військторгсервіс" звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2017 року № 0008301305 та №0008331305.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи цей позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що в даній справі з боку позивача має місце лише несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про неправомірність застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ст. 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо накладення штрафних санкцій.
Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями, ГУ ДФС у Вінницькій області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, і прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування касаційної скарги ГУ ДФС у Вінницькій області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 126, 127, підп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України. При цьому наголошує, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, безпідставно посилалися на ст. 126 ПК України, оскільки ця норма не встановлює міру відповідальності за порушення строку перерахування податку з доходів фізичних осіб.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 жовтня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 червня 2020 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Вінницька філія Концерну "Військторгсервіс" є відокремленим структурним підрозділом Концерну "Військторгсервіс". Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15 серпня 2007 року та станом на 16 травня 2017 року перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
На підставі направлень ГУ ДФС у Вінницькій області від 30 березня 2016 року № 537, № 538, № 539 та відповідно до наказів ГУ ДФС у Вінницькій області від 16 березня 2017 року № 338 і від 26 квітня 2017 року № 689, посадовими особами відповідача було проведена планова виїзна документальна перевірка Вінницької філії Концерну "Військторгсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 23 травня 2017 року № 465/1401/35123573, яким встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:
- підп. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176 ПК України, в саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року у загальній сумі 285 051,92 грн, у тому числі:
за 2015 рік - у сумі 54 113,44 грн: вересень 2015 року - 12 376,92 грн, жовтень 2015 року - 13 980,45 грн, листопад 2015 року - 13 780, 76 грн, грудень 2015 року - 13 975,31 грн; за 2016 рік - у сумі 230 938,48 грн, у тому числі: січень 2016 року - 8 774,25 грн, лютий 2016 року - 19 367,93 грн, березень 2016 року - 20549,27 грн, квітень 2016 року - 18 742,93 грн, травень 2016 року - 22 354,36 грн, червень 2016 року - 20 027,37 грн, липень 2016 року - 26 370,01 грн, серпень 2016 року - 20 072,31 грн, вересень 2016 року - 22 008,57 грн, жовтень 2016 року - 18 554,74 грн, листопад 2016 року - 18 772,00 грн, грудень 2016 року - 15 344,74 грн;
- підп. 1.4. п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ, підп. 168.1.2 п. 168.1.5, п. 168.1 ст. 168, п. 176.1 "е" ст. 176, п. 176.2 "а" ст. 176 ПК України, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом військового збору під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року у загальній сумі 27 389,71 грн, у тому числі:
за 2015 рік - у сумі 6 784,32 грн: вересень 2015 року - 686,57 грн, жовтень 2015 року - 1 559,03 грн, листопад 2015 року - 1 514,71 грн, грудень 2015 року - 1 513,95 грн; за 2016 рік - у сумі 20 605,39 грн, у тому числі: січень 2016 року - 1 592,80 грн, лютий 2016 року - 1 657,10 грн, березень 2016 року - 1 762,44 грн, квітень 2016 року - 1 660,64 грн, травень 2016 року - 1 227,82 грн, червень 2016 року - 1 823,68 грн, липень 2016 року - 2 013,43 грн, серпень 2016 року - 1 830,15 грн, вересень 2016 року - 1 976,92 грн, жовтень 2016 року - 1 761,01 грн, листопад 2016 року - 1 724,89 грн, грудень 2016 року - 1 574,51 грн.
На підставі згаданого акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2017 року: № 0008301305, яким визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та пені у загальній сумі 204 128,28 грн, а саме: за податковим зобов`язанням 0 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 204 105,37 грн, а також сума пені 22,91 грн; № 0008331305, яким визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору та пені у загальній сумі 19 809,24 грн, а саме: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 19 809,24 грн.
Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, Вінницька філія Концерну "Військторгсервіс" звернулася до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до підп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.