ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 4/44-Б
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря - Купрейчук С.П.
за участю: представника Комунального виробничого ремонтно-експлуатаційного підприємства №10) - Кошліченко В.С. (дов. від 02.01.2020).
розглянувши касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М.
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.10.2019
(Суддя - Костриця О.О.)
та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020
(Головуючий суддя - Демидюк О.О.; судді -Павлюк І.Ю., Савченко Г.І.)
за позовом ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М.
до Житомирської міської ради
про стягнення 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника
у межах справи №4/44-Б за заявою Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області
до боржника Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 (далі - КВЖРЕП №10, боржник).
1.1. У межах вказаної справи ліквідатор КВЖРЕП №10 Пилипенко М.М. звернулася із позовною заявою до Житомирської міської ради про стягнення 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
2. Заява мотивована тим, що Житомирської міської ради як власник та засновник боржника прийняла рішення про передачу майнових активів боржника іншій юридичній особі, чим позбавила боржника майна, за рахунок якого він мав отримувати прибуток та розраховуватись із кредиторами, однак без вирішення питання про правонаступництво цієї особи після боржника, чим були створені умови, за яких боржник став неплатоспроможним та визнаний банкрутом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.10.2019, яку залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі №4/44-Б, у задоволенні позовної заяви ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. до Житомирської міської ради про стягнення 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відмовлено.
Встановлені обставини та мотиви прийняття рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовано відсутністю визначених ліквідатором боржника підстав, з якими чинне законодавство пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його засновника.
4.1. Судами зазначено, що з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, які затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (зі змінами) (далі - Методичні рекомендації).
4.2. Відповідно до Методичних рекомендацій, об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
4.3. Судами встановлено, що розпорядником майна боржника Стефанюком М.С. було проведено аналіз фінансово-господарського стану КВЖРЕП №10 на предмет дій доведення до банкрутства, за результатами якого складено висновок (а.с.20 том 1). Відповідно до вказаного висновку розпорядника майна, за результатами проведеного аналізу встановлено, що починаючи з 2005 року Житомирська міська рада поступово і планомірно доводила дане підприємство до банкрутства, про що свідчить той факт, що міська рада без коливань надала згоду на порушення справи про банкрутство.
4.4. Одночасно, судами зазначено, що ліквідаторами КВЖРЕП №10 по справі аналіз фінансово-господарського стану КВЖРЕП №10 не проводився.
4.5. Однак, як установлено судами поданий розпорядником майна боржника Стефанюком М.С. висновок щодо виявлення ознак доведення до банкрутства КВЖРЕП №10 зазначеним вище Методичним рекомендаціям не відповідає за формою та змістом, оскільки, у наведеному висновку не проведено поглиблений аналіз дебіторської заборгованості (аналіз структури, тенденцій та аналітичних показників); аналіз кредиторської заборгованості; аналіз прибутковості підприємства; аналіз витрат на виробництво; аналіз використання трудових ресурсів; аналіз інвестицій та інновацій.
4.6. Судами зазначено, що основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма №1, для суб`єктів малого підприємництва - форма №1-м); звіт про фінансові результати (форма №2, для суб`єктів малого підприємництва - форма №2-м); звіт про рух грошових коштів (форма №3); звіт про власний капітал (форма №4); примітки до річної фінансової звітності (форма №5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма №11-ОЗ); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма №1-інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); звіт з праці (форма №1-ПВ); звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма №1-ПВ (умови праці)); звіт про використання робочого часу (форма №3-ПВ); звіт про виробництво промислової продукції (форма №1П-НПП); інша інформація, необхідна для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва.
4.7. Судами встановлено, що під час проведення аналізу використовуються показники згідно з переліком, визначеним у додатку 1. Система показників оцінки фінансово-господарського стану підприємства наведена у додатку 2. За результатами проведення аналізу складається звіт за формою згідно з додатком 3, проте, розпорядник майна Стефанюк М. С. у поданому висновку не вказує, що аналізував дані документи, таким чином, висновок розпорядника майна Стефанюка М.С. щодо виявлення ознак доведення до банкрутства КВЖРЕП №10 не є належним та допустимим доказом у даній справі.
4.8. Суди вважають, що поданий розпорядником майна Стефанюком М.С. звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного КВЖРЕП №10 (а.с.33-37 том 1) також не відповідає положенням Методичних рекомендацій, оскільки аналіз фінансово-господарського стану КВЖРЕП №10 мав здійснюватися за період з листопада 2007 року по листопад 2010 року, зважаючи на обставини порушення справи про банкрутство КВЖРЕП №10 ухвалою суду від 05.11.2010.
4.9. Всупереч наведеному, розпорядником майна було здійснено аналіз фінансово-господарського стану КВЖРЕП №10 за період 2008-2011 роки.
4.10. Крім того, судами встановлено, що лише один з показників для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства періоду, який аналізувався розпорядником майна, характеризується погіршенням, а саме, забезпечення зобов`язань боржника його оборотними активами. Тоді як, спостерігалась тенденція зросту показника забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами та розміру чистих активів.
4.11. Господарським судом Житомирської області 08.11.2011 на адресу Прокуратури Житомирської області було направлено повідомлення щодо виявленого факту доведення до банкрутства КВЖРЕП №10 його засновником - Житомирською міською радою (а.с.171 том 3, банкрутної справи №4/44-Б).
4.12. 07.12.2011 до відома суду від Прокуратури Житомирської області надійшов лист №07/2-1796 вих-11 (а.с.1 том 4, банкрутної справи №4/44-Б) про направлення до Прокуратури м.Житомира для проведення перевірки повідомлення щодо виявленого факту доведення до банкрутства КВЖРЕП №10 його засновником - Житомирською міською радою.
4.13. В подальшому Прокуратурою м.Житомира листом №8242вих від 05.12.2011 (а.с.3 том 4, банкрутної справи №4/44-Б), було повідомлено суд, що проведення перевірки по факту доведення до банкрутства КВЖРЕП №10 його засновником - Житомирською міською радою доручено Корольовському РВ УМВС України в Житомирській області.
4.14. Згідно вимог ч. 1 ст. 99 КПК України (в редакції 1960 року), при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб.
4.15. Постановою Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області від 07.12.2011 було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб Житомирської міської ради за відсутністю в їх діянні складу злочину передбаченого ст.219 КК України (а.с.6 том 4, банкрутної справи №4/44-Б).
4.16. Докази, що вищезазначена постанова Корольовського РВ УМВС України в Житомирській області була скасована, відсутні.
4.17. З наведеного судами зроблено висновок про те, що оскільки, на момент розгляду даної справи постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб Житомирської міської ради є чинною, відтак, встановлені нею обставини не можуть бути поставлені під сумнів, сприймаються судом як обов`язкові.
4.18. Судами також встановлено, що КВЖРЕП № 10 є комунальним комерційним підприємством. Майно за таким підприємством має закріплюватися власником - Житомирською міською радою на праві господарського відання.
4.19. Водночас, відповідно до пункту 4.1. статуту КВЖРЕП № 10 майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства (пункт 4.1. статуту).
На самостійному балансі підприємства відображається також житловий та нежитловий фонд, переданий йому власником або уповноваженим органом для здійснення технічної експлуатації без прав володіння, користування та розпорядження (пункт 4.2. статуту). Майно підприємства належить йому на праві повного господарського відання (пункт 4.3. статуту).
4.20. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 18.12.2018 за результатами розгляду заяви КВЖРЕП № 10 до Житомирської міської ради про визнання права повного господарського відання на нерухоме майно, у межах справи №4/44-Б встановлено відсутність на балансі КВЖРЕП № 10 та закріпленого за ним уповноваженим органом (власником) на праві господарського відання нежитлового фонду, окрім, житлового фонду та об`єктів комунальної інфраструктури.
4.21. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2019, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.12.2018 у справі №4/44Б було залишено без змін.
4.22. Наведені обставини визнані судами преюдиціальними, відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України.
4.23. Судами встановлено, що передача КВЖРЕП № 10 житлового фонду та об`єктів комунальної інфраструктури КВЖРЕП № 13 здійснювалася на виконання вимог частини 1 статті 26 Закону про банкрутство відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.03.2012 № 120, прийнятого, зокрема, на підставі власних клопотань КВЖРЕП № 10 та КВЖРЕП № 13.
4.24. Одночасно зазначено, що відповідно до рішення Житомирської міської ради від 28.05.2008 №621, було вирішено укласти договір між Житомирською міською радою та ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир" на управління та утримання частини житлового фонду міської ради, який знаходиться на балансах КВЖРЕП №№10,12.
4.25. Таким чином, суди дійшли висновків про те, що Житомирська міська рада скористалася своїми правами власника житлового фонду, який перебував на балансі боржника, прийнявши рішення №120 від 21.03.2012 про передачу його від боржника іншій юридичній особі та надавши відповідно до рішення №621 від 28.05.2008 ТОВ"Керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир" на управління та утримання частину житлового фонду, який перебував на балансі боржника.
4.26. Крім того судами встановлено, що рішення Житомирської міської ради №621 від 28.05.2008 про укладення між Житомирською міською радою та ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир" договору на управління та утримання частину житлового фонду, який перебував на балансі боржника, про неправомірність якого стверджує ліквідатор, не було оскаржено та скасовано в установленому законом порядку, отже, є чинним.
4.27. Крім того, судами зазначено, що лист Прокуратури м. Житомира вих. №6517 від 14.10.2011 адресований Господарському суду Житомирської області, згідно якого рішення Житомирської міської ради №621 від 28.05.2008 прийняте з порушенням норм законодавства, не є правовим актом, оскільки не містить у собі обов`язкових вказівок, які повинні виконувати учасники правовідносин.
4.28. З урахуванням наведеного, відхилено доводи ліквідатора, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували б вину Житомирської міської ради у доведенні до банкрутства КВЖРЕП №10 та причинно-наслідковий зв`язок між діями Житомирської міської ради та банкрутством боржника.
4.29. Судами, також, відхилено доводи заявника щодо необхідності врахування висновків про застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12, з огляду на те, що у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду застосувала положення статей 77 та 78 Господарського кодексу України у питанні встановлення субсидіарної відповідальності засновника комунального підприємства за його зобов`язаннями, проте, спір у названій справі стосувався стягнення з органу місцевого самоврядування, як засновника комунального некомерційного підприємства, тоді як, спір у даній справі стосується стягнення з органу місцевого самоврядування, як засновника комунального комерційного підприємства, тобто, висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 04.09.2018 у справі № 5023/4388/12 не стосуються спірних правовідносин у даній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Ліквідатор Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. звернулась до касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу господарського суду Житомирської області від 18.10.2019 та на постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №4/44-Б, з проханням їх скасувати та ухвалити нове рішення: "Позов задовольнити. Стягнути з Житомирської міської ради, що розташована за адресою: м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 13576954, з будь-якого рахунку виявленого в ході виконання судового рішення, на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10, яке розташовано за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 42/7, код ЄДРПОУ 13567330, грошові кошти в сумі 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства".
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Скаржник вважає, що при оцінці висновків арбітражного керуючого, судами не взято до уваги, що арбітражний керуючий Стефанюк М.С. враховував, що до складу активів підприємства входить нежитловий фонд, який було закріплено за підприємством на праві оперативного управління та який не міг бути включений до складу ліквідаційної маси та саме у зв`язку з цим визначена вартість активів підприємства.
6.1. Крім того, переконує, що під час даного судового розгляду суди фактично здійснюють переоцінку доказів, оскільки 03.11.2011 винесено постанову господарським судом Житомирської області про визнання банкрутом КВЖРЕП №10, у якій зокрема зазначено: "В засіданні суду ліквідатором Стефанюком М.С. надано звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного боржника, згідно з яким зроблено висновок, що основною причиною доведення підприємства до банкрутства є припинення фінансово - господарської діяльності його засновником - Житомирською міською радою в результаті прийняття рішення від 28.05.2008 р. № 621 стосовно укладення договору з ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнергоЖитомир" на управління та утримання частини житлового фонду міської ради, який знаходиться на балансі боржника… ."
6.2. Зазначає, що постановою господарського суду Житомирської області від 03.11.2011 року на підставі поданого арбітражним керуючим звіту за результатами проведення аналізу фінансово- господарської діяльності неплатоспроможного боржника та рішення комітету кредиторів було вирішено визнати КВЖРЕП №10 банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
6.3. Заперечуючи проти висновків апеляційного господарського суду щодо не надання доказів що банкрута, по суті свого існування, було засновано як змішане підприємство, скаржник зазначає, що у якості доказу було надано статут, за яким фактично частина майна підприємства за рахунок обслуговування якого підприємство отримувало доходи, було закріплено за підприємством на праві оперативного управління, як за некомерційним комунальним підприємством.
6.4. Отже, скаржник переконаний, що судами під час розгляду справим не застосовано та неправильно застосовані норми, які підлягали застосуванню, а саме ст. 77, 78, 136 ГПК України та ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство) та безпідставно не застосовано до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 04.09.2018 року у справі №5023/4388/12.
6.5. Скаржник переконаний у тому, що судами порушено норми процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки, в процедурі банкрутства КВЖРЕП №10 зроблено Висновок щодо виявлення ознак доведення до банкрутства за вх. №8758/11 від 04.08.2011 року (т.З а.с.2, 3), з якого вбачається, що з 2005 року Житомирська міська рада, як єдиний власник підприємства, поступово доводила КВЖРЕП №10 до банкрутства, шляхом передачі майнових активів в період з 2005 по 2009 роки, прийняття рішень про укладання договору від 09.06.2008 року з ТОВ "Керуюча компанія "КомЕнерго-Житомир" без передачі пасивів, передачі майна на користь КВЖРЕП №12, фактичного зупинення діяльності підприємства прийняттям рішення №978 від 25.05.2009 року про надання згоди на визнання КВЖРЕП №10 банкрутом.
6.6. Крім того, скаржник зазначає, що у низці випадків ЄСПЛ визнавав державу відповідальною за борги підприємств незалежно від їх формальної класифікації у внутрішньодержавному праві (рішення від ЗО листопада 2004 року у справі "Михайленки та інші проти України", пункт 45, рішення від 04 квітня 2006 року у справі "Лисянський проти України", пункт 19, рішення від 03 квітня 2007 року у справі "Кооперативу Агрікола Слобозія-Ханесей проти Молдови", пункти 18,19, рішення від 12 квітня 2007 року у справі "Григор`єв та Какаурова проти Російської Федерації", пункт 35, рішення від 15 січня 2008 року у справі "Р. Качапор та інші проти Сербії". Отже, внутрішньодержавний правовий статус підприємства як самостійної юридичної особи сам по собі не звільняє державу від відповідальності за борги підприємств у межах Конвенції.
Крім того, посилається на позицію ЄСПЛ щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі "Єршова проти Російської Федерації" ЄСПЛ зазначив, що, враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, незалежно від статусу підприємства як самостійної юридичної особи, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
7. Житомирська міська рада подала відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Провадження у Верховному Суді
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №4/44-Б визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючий, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.02.2020.
8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.02.2020 касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.10.2019 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №4/44-Б залишено без руху.
8.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020, у результаті усунення Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М. недоліків касаційної скарги, останню призначено до розгляду на 01 квітня 2020 року о 12 : 00 год.
8.3. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.10.2019 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №4/44-Б, у зв`язку з введенням на території України карантину (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2"), та зазначено, що про дату і час судового засідання з розгляду касаційної скарги Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М. учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
8.4. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці з 13.04.2020 по 17.04.2020 (згідно наказу КГС ВС від 09.04.2020 № 29-кв), розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 13.04.2020 № 29.3-02/620 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №4/44-Б.
8.5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №4/44-Б визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Ткаченко Н.Г., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2019.
8.6. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2020 призначено до розгляду касаційну скаргу Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.10.2019 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №4/44-Б на 13 травня 2020 року о 12 : 30 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
8.7. В судове засідання 13.05.2020 з`явився представник скаржника Кошліченко В.С., інші уповноважені представники учасників справи у судове засідання не з`явились, отже з метою надання сторонам рівних можливостей для реалізації засад змагальності, Верховний Суд дійшов висновку про відкладення розгляду касаційної скарги в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи у суді касаційної інстанції.
8.8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 в особі ліквідатора Пилипенко М.М. на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 18.10.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 у справі №4/44-Б на 03 червня 2020 року о 12:30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №330.