ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Бакуліної С. В., Кібенко О. Р., Пророка В. В., Уркевича В. Ю.
27 травня 2020 року
м. Київ
у справі № 9901/11/19
провадження № 11- 122заі20
за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа - Вища рада правосуддя (далі - ВРП), про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 5 листопада 2018 року № 1936/ко-18, яким їй відмовлено в перегляді рішення Комісії від 17 травня 2018 року № 108-зп-18 щодо результатів виконаного практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 21 грудня 2018 року, яким визначено результати кваліфікаційного оцінювання 35 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та вирішувалось питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді ? «Дослідження досьє та проведення співбесіди», у частині визначення її такою, що не відповідає займаній посаді/не складено іспит, та внесено до ВРП подання з рекомендацією про звільнення з посади;
- зобов`язати Комісію переглянути рішення щодо результатів виконаного нею практичного завдання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 лютого 2020 року позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 не погодилась з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року і подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 27 травня 2020 року апеляційну скаргу позивачки залишила без задоволення; ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2020 року залишила без змін.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ми вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду, прийнявши за результатами розгляду апеляційної скарги позивачки постанову в судовому засіданні 27 травня 2020 року, залишила поза увагою існування обставин, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС ефективним засобом юридичного захисту станом на цей час.
Правовий статус ВККС визначений Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), відповідно до статті 92 якого Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
ВККС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС припиняються, а керівник секретаріату ВККС призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
ВККС протягом двох місяців з дня формування її нового складу завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17. Інші процедури, які були розпочаті ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються новим складом ВККС, утвореної відповідно до цього Закону.
Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, формує за результатами конкурсу склад ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, станом на час перегляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи та ухвалення у ній постанови від 27 травня 2020 року відповідач у справі - ВККС фактично перебував у стані перетворення, тобто повноваження попереднього складу членів цього колегіального органу вже були припинені на підставі зазначених норм Закону, водночас новий склад ВККС ще не був утворений у визначеному законодавством порядку.
Фактичне неіснування складу ВККС є обставиною, що об`єктивно унеможливлює реалізацію цим органом своїх прав та виконання обов`язків, обумовлених його правовим статусом як державного колегіального органу суддівського врядування, тобто свідчить про тимчасову неповноважність Комісії в цей період.
Дійсно, із набранням чинності згаданим вище Законом правовий статус ВККС як юридичної особи не змінився, однак предметом спору в цій справі є рішення Комісії, ухвалене на виконання повноважень цього органу, щодо здійснення кваліфіка