Постанова
Іменем України
11 червня 2020 року
м. Київ
справа № 755/3860/19
провадження № 51-503 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Матюшевої О. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Плоскодняк О. В.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100000000001, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Азербайджан, уродженця м. Сабіробада, Республіки Азербайджан, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 та стягнуто на користь останньої з ОСОБА_1 250 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вироком Київського апеляційного суду від 21 січня 2020 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково і стягнуто на користь останньої з ОСОБА_1 500 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Згідно з вироком районного суду, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 01 січня 2019 року, близько 19:07 год, керуючи автомобілем "SkodaSuperb", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись за вул. Раїси Окіпної, зі сторони Русанівської набережної у напрямку вул. Євгена Сверстюка в м. Києві, зі швидкістю щонайменше 75,59 км/год, яка перевищувала максимально допустиму на даній ділянці дороги 50 км/год, порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5, підп. "б" п. 2.3, 12.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на руках якої перебував малолітній ОСОБА_4, які рухались нерегульованим пішохідним переходом справа наліво. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні, а потерпіла ОСОБА_2 - середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах з доповненнями засуджений ОСОБА_1, за їх змістом, ставить питання про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову. Вважає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про скасування вироку суду першої інстанції в частині застосування положень ст. 75 КК України, не врахував належним чином всіх даних про його особу та обставин, які мають значення для застосування інституту звільнення від відбування покарання. Зазначає, що у суду є достатньо підстав для застосування положень ст. 75 КК України. Крім того, не погоджується зі збільшенням апеляційним судом суми стягнутої в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди та вважає, що вона не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Під час касаційного розгляду засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги, просили змінити вирок апеляційного суду, звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор вважала за необхідне касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просила оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.