|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
11 червня 2020 року
м. Київ
справа № 766/7577/17
провадження № 51-803км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Сиволапа А. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016230020004358, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше судимої - за вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 18 лютого 2016 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі статей 75, 104 цього Кодексу звільненої від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою захисника Тихоші С. М. на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 29 липня 2019 року, залишеним без зміни ухвалою Херсонського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання, призначеного за попереднім вироком від 18 лютого 2016 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці.
Вирішено питання про стягнення судових витрат та про долю речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 16 вересня 2016 року близько 18:30, перебуваючи на території скверу Херсонського державного аграрного університету, що на вул. Стрітенській, 23 у м. Херсоні, діючи повторно, за попередньою змовою із не встановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, відволікаючи увагу потерпілої ОСОБА_2, завела її до безлюдного місця зазначеного скверу. Надалі не встановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, відкрито без застосування фізичного насильства заволоділа належним ОСОБА_2 жіночим рюкзаком, в якому містилося майно останньої, чим заподіяла потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1690 грн. Після цього не встановлена слідством особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, покинула місце скоєння злочину та в подальшому, зустрівшись із ОСОБА_1, разом розпорядилися викраденим майном на свою користь.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник Тихоша С. М., посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 349 КПК України місцевий суд встановив недоцільним дослідження доказів, не роз`яснивши ОСОБА_1 належним чином наслідків такого порядку дослідження доказів. Крім того, захисник зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягнуло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень через суворість, та зазначає про порушення апеляційним судом вимог статей 370, 419 КПК України. Також захисник вказує на те, що апеляційний суд провів судове засідання за відсутності засудженої та її захисника, які не були належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор вважав, що доводи сторони захисту в касаційній скарзі є безпідставними, а судові рішення - законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, яка встановлює межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи захисника про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
Як убачається з технічного запису судового засідання від 15 листопада 2017 року, вирішуючи питання щодо обсягу доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, та порядку їх дослідження, визнавши, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, обмежившись лише допитом обвинуваченої, потерпілої та дослідженням даних, що характеризують особу ОСОБА_1 .
При цьому, приймаючи таке рішення, суд з`ясував у засудженої, чи правильно вона розуміє зміст обставин, які ніким не оспорюються, та роз`яснив, що вона буде позбавлена права оскаржити їх в апеляційному порядку.
Разом із цим ОСОБА_1, визнаючи свою вину повністю, погодилась на такий порядок дослідження доказів.