|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
11 червня 2020 року
м. Київ
судова справа № 520/8329/18
провадження № 51-416км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Кулаківського К. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018161480001154 від 08 травня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
та жителя АДРЕСА_1, зі слів обвинуваченого -жителя цього ж міста ( АДРЕСА_2, раніше судимого, останнього разу - вироком Київського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2009 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 і ч. 3
ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені частинами 1, 2 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний ОСОБА_1 ухвалою цього ж суду від 25 травня 2018 року, скасовано, звільнено останнього з-під варти в залі суду.
ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 25 травня по 16 жовтня 2018 року.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і про долю речових доказів у кримінальному провадженні.
За цим вироком місцевого суду засуджено також ОСОБА_2, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
За вищевказаним вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08 травня 2018 року приблизно об 11:00 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_2 умисно з корисливих мотивів шляхом підбору ключа проникли до підсобного приміщення, розташованого між дев`ятим та десятим поверхами в 1-му під`їзді будинку АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали належне ОСОБА_3 майно на загальну суму
18 310 грн.
У результаті розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Одеський апеляційний суд ухвалою від 29 жовтня 2019 року вирок суду першої інстанції змінив. Виключив із його резолютивної частини абзац 9 (дев`ятий) про зарахування ОСОБА_1 у строк відбування покарання строку його попереднього ув`язнення з 25 травня по 16 жовтня 2018 року. У решті вирок районного суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності винуватості засудженого ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, а також на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів прокурора зводиться до того, що він не погоджується із судовим рішенням апеляційного суду про залишення апеляційної скарги сторони обвинувачення без задоволення і вважає, що цей суд не здійснив належної перевірки доводів цієї скарги та всупереч вимогам ст. 370, частин 1, 2 ст. 419 КПК України не навів належних обґрунтувань достатності обраного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 цього Кодексу, залишивши поза увагою порушення приписів статей 50, 65 КК України, що призвело до м`якості покарання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу і зазначив, що, на його думку, ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам
ст. 419 КПК України.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Нестеренко Д. Г., посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, а тому доведеності винуватості ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки, поєднаної з проникненням в інше приміщення, вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб, колегія суддів не перевіряє, оскільки зазначене в касаційній скарзі не оспорюється, як не оспорюється і кваліфікація дій за ч. 3 ст. 185 КК України.
Доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі, про те, що місцевий суд при звільненні ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України в достатній мірі не врахував ступеня тяжкості вчиненого злочину, а також даних про його особу, на що у свою чергу не звернув належної уваги апеляційний суд, колегія суддів вважає обґрунтованими.