постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 376/575/18
провадження № 51-741км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
захисника Борщика С. В.,
засуджених ОСОБА_1,
ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
прокурора Браїла І. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Кравця Д. М. і Борщика С. В. на вирок Сквирського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 12018110260000014 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК), та
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сквирського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року :
ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього особистого майна;
ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі - за ч. 2 ст. 307 КК на строк 6 років з конфіскацією всього особистого майна, за ч. 2 ст. 309 КК на строк 3 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання ОСОБА_1 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього особистого майна.
Вирішено питання щодо запобіжних заходів, речових доказів та процесуальних витрат.
Районний суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28 січня 2018 року близько 11:00 діючи за попередньою змовою, у будинку по місцю проживання останнього в с. Кривошиїнці Сквирського району Київської області незаконно придбали у іншої особи та зберігали з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, у великих розмірах, масою 2559,39 г.
У цей же день о 12:45 ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній перебуваючи у стані, обумовленому вживанням наркотичних засобів, на території недіючої АЗС в с. Кривошиїнці збули 32,39 г канабісу залегендованій особі за 500 грн та о 13:40 на тому ж місці були затримані працівниками поліції із рештою канабісу в кількості 2527 г, що становить великий розмір, який них було вилучено.
Крім того, ОСОБА_1 28 січня 2018 року близько 11:00 год по місцю свого проживання в с. Кривошиїнці прийняв від іншої особи на зберігання (придбав) та зберігав без мети збуту канабіс у кількості 716,91 г, що є великим розміром, який того ж дня під час обшуку його домоволодіння був виявлений та вилучений працівниками поліції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кравець Д. М. просить скасувати постановлені судові рішення і призначити новий розгляду у суді першої інстанції черезневідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та даним про особи засуджених.
На думку захисника, при вирішенні питання про призначення покарання суд першої інстанції не повністю врахував дані про особи засуджених, зокрема їхні позитивні характеристики, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину під час досудового розслідування, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а тому вважає, що у суду були достатні підстави для застосування до них положень статей 69 та 75 КК.
Також зазначає, що при перегляді вироку за аналогічними доводами його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не надав їм належної оцінки та не усунув цих порушень, а тому постановлена цим судом ухвала не відповідає вимогам статей 370 і 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Захисник Борщик С. В. у касаційній скарзі просить скасувати постановлені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме порушення суддею, котрий розглядав кримінальне провадження у суді першої інстанції, таємниці нарадчої кімнати.
В обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що під час перебування у нарадчій кімнаті суддя, який розглядав справу, постановив кілька рішень у інших судових провадженнях, що, на його думку, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для скасування оскаржуваних вироку та ухвали.
Також звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні містяться матеріали досудового розслідування, які прокурором в судовому засіданні до справи не долучались і судом не досліджувались.
Стверджує, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції вказаних порушень не виявив і не усунув, а тому постановлена цим судом ухвала не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
Захисник Борщик С. В. та засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вимоги обох касаційних скарг підтримали повністю.
Прокурор заперечив у задоволенні касаційних скарг і просив залишити оскаржувані судові рішення в силі.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильність кваліфікації їхніх дій у касаційних скаргах не оспорюються, судовий розгляд справи проведено за правилами ч. 3 ст. 349 КПК.
Разом із тим колегія суддів вважає слушними наведені у касаційній скарзі захисника Кравця Д. М . доводи щодо суворості покарання призначеного засудженим.
Так, відповідно до статей 50, 65 ККособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.