Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа №
провадження № 61-44003св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року у складі судді Ул`яновської О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2018 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Борисової О. В., Поліщук Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила відшкодувати моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 300 000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року відповідач визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, їй призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Відповідача визнано винною у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого - сина позивача. Зазначеним вироком стягнуто на користь позивача у відшкодування моральної шкоди у розмірі 210 000,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2017 року вирок в частині відшкодування моральної шкоди на користь позивача скасований через неподання цивільного позову, в іншій частині залишено без змін.
Позивач зазначає, що у зв`язку із смертю єдиного сина їй завдана моральна шкода.
Внаслідок отриманих моральних травм позивач перенесла та переносить дуже великий біль, який неможливо відшкодувати та поновити її втрати, порушено душевну рівновагу. Внаслідок втрати сина їй довелося докласти додаткових зусиль для організації свого життя, так як вона втратила годувальника, відповідач після завдання шкоди ухиляється від оплати її лікування, відшкодування витрат на поховання, взагалі не вчиняє жодних дій щодо каяття, чим продовжує завдавати моральні страждання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2018 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що внаслідок неправомірної, протиправної поведінки відповідача, позивачу завдано моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях та необхідності додаткових зусиль для організації звичного способу життя.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач визначив розмір моральної шкоди у сумі 150 000,00 грн, виходячи із засад розумності та справедливості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 вересня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2018 року, просила скасувати оскаржувані рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
18 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю дослідив та встановив обставини, які мають значення для справи, судовий розгляд проведено в неробочий час, що позбавило можливості відповідача подати суду докази та звернутись із клопотанням про проведення експертизи.
ОСОБА_2 не погоджується із сумою відшкодування моральної шкоди, вважає її надмірною та визначеною судом на підставі внутрішнього переконання.
Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано відхилив її клопотання про допит і виклик свідка ОСОБА_4, яка безпосередньо володіє інформацією, що стосується предмета доказування.
Суди допустили порушення норм процесуального права, що позбавило відповідача надати належні і допустимі докази.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у вересні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Суди встановили, що смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 від поєднаної травми грудей, живота та лівого передпліччя з ушкодженням очеревини, тонкого кишковика, лівої ліктьової артерії та шоком, на що вказують дані судово-гістологічного дослідження (некронефроз, шунтування кровотоку в нирках, білкова дистрофія паренхіми внутрішніх органів, порушення реологічних властивостей крові), а також дані медичної документації (результати клінічних та лабораторних досліджень).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2017 року вирок в частині призначеного покарання у вигляді позбавлення волі залишено без змін, а в частині відшкодування 210 000,00 грн моральної шкоди скасовано через неподання цивільного позову.
Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Святошинського району м. Києва від 10 квітня 2014 року № 269, ОСОБА_3, 1940 року народження, станом на 16 серпня 2013 року страждала на такі хвороби: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба II СН-І стадія, комбінована вада мітрального клапану. Рецедив вузлового зобу І стадія істеохондроз. У період з грудня 2013 року до квітня 2014 року неодноразово зверталась за медичною допомогою.
Згідно з направленням, виданим Медичним центром "Лікарська практика", ОСОБА_6 поставлено діагноз птоз верхніх повік обох очей.
Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з протоколом від 16 лютого 2018 року судове засідання розпочато о 18 год. 22 хв., а закінчено о 19 год. 32 хв. хоча було призначено о 12 год. 50 хв. У судовому засіданні брали участь позивач та її представник. Представник відповідача подала до канцелярії суду заяву про відкладення розгляду справи, отже розпорядилася своїми процесуальними правами на власний розсуд. Відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи, нею подані письмові пояснення.