Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
справа № 323/2677/17
провадження № 61-39250св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: Оріхівська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88), територіальної громада села Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області в особі Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року в складі судді Плечищевої О. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2018 року в складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оріхівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 88) (далі - Оріхівська виправна колонія № 88), територіальної громади села Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області в особі Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, просив визнати за ним за набувальною давністю право власності на квартиру.
Позов мотивований тим, що він працював в Оріхівській виправній колонії № 88 та отримав в користування службове житло - квартиру АДРЕСА_1 . Законність користування житлом підтверджується ордером від 05 червня 2006 року, серія АА № 34 . З метою виправлення описки, допущеної у його прізвищі, йому видано на цю ж квартиру ордер від 05 квітня 2011 року, серія АА № 49 .
З дня вселення до квартири і до сьогодні він використовує її за призначенням як житло, утримує її, здійснює ремонтні роботи, оплату комунальних платежів.
Загальний строк служби в Оріхівській виправній колонії № 88 становить понад 14 років, а загальний термін безперервного користування службовим житлом - понад 10 років. Він не має наміру виселятися з цієї квартири і бажає використовувати її за призначенням.
Він звернувся до керівництва Оріхівської виправної колонії № 88 та Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області з проханням сприяти у вирішенні питання щодо виключення житла з числа службового з метою приватизації вказаної квартири. У задоволенні його клопотання відмовлено, оскільки відсутні підстави для виключення квартири з числа службових і у зв`язку з цим орган місцевого самоврядування в особі утвореної у 2016 році Малотокмачанської громади не приймає рішення про надання дозволу на приватизацію майна. Тому є підстави для визнання за ним права власності на квартиру згідно із статтею 344 ЦК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2018 року, в позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачу було відомо про власника службового житла, він поселився за його згодою на підставі ордеру, протягом усього часу проживання у квартирі, яку він отримав як службове житло, він знав і знає про власника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2018 рокуОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 22 травня 2018 року, просив скасувати оскаржувані судові рішення, позов задовольнити.
Рух справи у суді касаційної інстанції
18 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою й витребувано справу.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 15 квітня 2020 року № 1103/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 безперервно користується квартирою АДРЕСА_1 більше 10 років, то відповідно до статті 344 ЦК України він є добросовісним її набувачем за набувальною давністю.
Право на житло захищається статтею 47 Конституції України, статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Доводи інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу не надійшли.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі рішення Виконавчого комітету Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району від 29 березня 2011 року № 32 ОСОБА_1 отримав ордер від 05 квітня 2011 року серії АА № 34 на право заселення у квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з повідомленнями Оріхівської виправної колонії № 88 квартира, в якій мешкає позивач, є службовою, передана Комунальному підприємству "Малотокмачанське" для обслуговування. В установі немає підстав для виключення цього житла із числа службових і факт проживання у службових приміщеннях колишніх працівників, які звільнені з служби, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.
Спірна квартира, в якій мешкає ОСОБА_1, належить до службових квартир Оріхівської виправної колонії № 88.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.