Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 520/15019/13-ц
провадження № 61-47406св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., | Олійник А. С., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дрішлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є сумісною власністю подружжя.
Позов обґрунтовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, за період якого придбали майно, яке позивач вважає спільним майном подружжя. Усе майно подружжя знаходиться у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та позивач не має змоги ним вільно користуватися.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 (згідно з уточненою позовною заявою від 24 травня 2017 року) просив визнати спільним майном подружжя меблі та побутову техніку: маршові сходи, двері, мийку "Campus", кухню з фасадами з ольхи та африканського профілю, кухонну поверхню "Bosch 0142" з духовкою, кондиціонер "York" Man-Mon 45, спальний гарнітур "Alfona group Florida", меблевий гарнітур "Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", шість стільців "Silla Triana con Margue-Terria", стіл "Mesa de", два телевізори "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 та 1001217; поділити спільне з відповідачем рухоме майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнати за ним право власності на кондиціонер "York" Man-Mon 45, спальний гарнітур "Alfona group Florida", меблевий гарнітур " Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", шість стільців "Silla Triana con Margue-Terria", стіл "Mesa de"; визнати за ОСОБА_2 право власності на маршові сходи, двері, мийку "Campus", кухню з фасадами з ольхи та африканського профілю, кухонну поверхню "Bosch 0142" з духовкою, спальний гарнітур "Alfona group Florida", два телевізори "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 та 1001217 ; зобов`язати ОСОБА_2 передати йому кондиціонер "York" Man-Mon 45, спальний гарнітур "Alfona group Florida", меблевий гарнітур "Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", шість стільців "Silla Triana con Margue-Terria", стіл "Mesa de".
У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій після уточнення просила стягнути на її користь грошову компенсацію за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на автомобіль ВMW Х5, державний номерний знак НОМЕР_3, що дорівнює 74 800,00 грн; грошову компенсацію за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на торгівельний павільйон, розташований по АДРЕСА_2, що дорівнює 39 293,00 грн; грошову компенсацію за 1/2 частку у праві спільної сумісної власності подружжя на внесок до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотюнінг", що дорівнює 7 500,00 грн. На обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 посилалася на те, що зазначене в зустрічній позовній заяві майно є сумісною власністю подружжя та повинно бути поділено між сторонами шляхом залишення у власності ОСОБА_1 та стягнення з нього на її користь 1/2 частину вартості цього майна.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2016 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є сумісною власністю подружжя.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2017 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог щодо поділу рухомого майна скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 липня 2016 року залишено без змін.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: маршові сходи, двері, мийку "Campus"; кухню з фасадами з ольхи та африканського профілю, кухонну поверхню "Bosch 0142" з духовкою; Кондиціонер "York" Man-Mon 45; меблевий гарнітур "Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", шість стільців "Silla Triana con Margue-Terria", стіл "Mesa de"; спальний гарнітур "Alfona group Florida"; два телевізори "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 та 1001217. Здійснено поділ спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_1 право власності на: кондиціонер "York" Man-Mon 45; меблевий гарнітур "Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46". Визнано за ОСОБА_2 право власності на: маршові сходи, двері, мийку "Campus"; кухню з фасадами з ольхи та африканського профілю, кухонну поверхню "Bosch 0142" з духовкою; спальний гарнітур "Аlfona group Florida"; два телевізори "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 та 1001217. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2013 року. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2017 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя частково, суд першої інстанції виходив з того, що вказане рухоме майно придбано сторонами у справі під час перебування у шлюбі і є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, при поділі цього майна кожної стороні належить право на його 1/2 частину. Суд першої інстанції вважав можливим визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на: кондиціонер "York" Man-Mon 45; меблевий гарнітур " Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", а за відповідачем ОСОБА_2 - на маршові сходи, двері, мийку "Campus"; кухню з фасадами з ольхи та африканського профілю, кухонну поверхню "Bosch 0142" з духовкою, спальний гарнітур "Alfona group Florida", два телевізори "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 та 1001217.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що є сумісною власністю подружжя, відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, що є сумісною власністю подружжя, апеляційний суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про поділ майна подружжя через більш чим шість років після розірвання шлюбу, тобто з пропуском встановленої законом позовної давності. Колегія суддів апеляційного суду вважала, що право на позов про поділ майна подружжя об`єктивно виникло у позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - у травні 2007 року, а звернувся він з позовом до суду поза межами встановленої законом позовної давності й поважність причин її пропуску позивачем належним чином не доведено.
Додатковою постановою Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 5 544,44 грн (за реквізитами Апеляційного суду Одеської області).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заявник у касаційній скарзі наполягає, що позовна давність за його позовними вимогами не спливла, посилаючись на положення статті 72 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та статті 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), враховуючи те, що:
? він продовжував спільно проживати із ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджено у судовому рішенні від 10 лютого 2014 року у справі № 520/16239/13-ц, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_2 про виселення його із цієї квартири;
? рішенням від 17 жовтня 2016 року у справі № 520/9403/16-ц, що набрало законної сили та не оскаржувалось сторонами, встановлено, що під час шлюбу позивачем придбано кондиціонер "YORK" MAH-MOH 45, спальний гарнітур "ALFONA GROUP FLORIDA", меблевий гарнітур " ZARAGOSA MOSCU CHAPA DE OLIVA", який складається з меблевої стінки "LIBERIA L330XH226XP46", шість стільців "SILLA TRIANA CON MARGUE-TERRIA" з столом "MESA DE" та кухню з фасадами з вільхи та африканського профілю, які встановлені за угодою подружжя в квартирі, у якій на той час мешкало подружжя за адресою: АДРЕСА_1, та вказані предмети є об`єктами спільної сумісної власності сторін.
Проживаючи у вказаній квартирі, заявник безперешкодно користувався спірним майном до вересня 2012 року, до цього часу його право на це майно не порушувалось, оскільки перебувало у повному його володінні, користуванні та розпорядженні. З вересня 2012 року у зв`язку з припиненням проживання за зазначеною адресою він був позбавлений прав володіння, користування та розпорядження спірним майном. Вже у листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до Київського районного суду м. Одеси щодо розподілу спільно набутого майна подружжя.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про зупинення дії постанови Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
У січні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому посилаючись на її необґрунтованість, просила її відхилити, а законну та обґрунтовану постанову апеляційного суду - залишити без змін. Станом на дату розгляду справи інших відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 листопада 2018 року цю касаційну скаргу призначено судді-доповідачу Коротуну В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року; витребувано матеріали справи № 520/15019/13-ц із Київського районного суду м. Одеси та надано сторонам строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та зупинено дію постанови Апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
У лютому 2019 року матеріали справи № 520/15019/13-ц надійшли до Верховного Суду.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року № 1072/0/226-20 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року касаційну скаргу та матеріали справи № 520/15019/13-ц передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року справу № 520/15019/13-ц призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України(у редакції станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 04 червня 1983 року по 13 червня 2007 року та мають двох дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Шлюб між сторонами у справі розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 17 травня 2007 року у справі № 2-3355/2007р., яке набрало законної сили 28 травня 2007 року.
13 червня 2007 року позивач ОСОБА_1 отримав свідоцтво про розірвання шлюбу, актовий запис про розірвання шлюбу від 13 червня 2007 року № 425.
Під час шлюбу подружжя ОСОБА_1 придбали наступне рухоме майно, яке знаходилось у квартирі АДРЕСА_1 : маршові сходи, двері, мийку "Campus", кухню з фасадами з ольхи та африканського профілю, кухонну поверхну "Bosch 0142" з духовкою, кондиціонер "York" Man-Mon 45, меблевий гарнітур "Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", спальний гарнітур "Alfona group Florida", два телевізори "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 та 1001217.
На підтвердження пояснень позивача про придбання сторонами у період шлюбу рухомого майна, яке позивач просить визнати об`єктами спільної сумісної власності, судом першої інстанції досліджено: фотокартки меблів; договір від 19 жовтня 2004 року, предметом якого є постачання та монтаж канального кондиціонера "York" Man-Mon 45; вартість 4 545,00 у.о.; договір підряду на виготовлення столярних виробів від 30 січня 2005 року № 7/05, предметом якого є виготовлення та встановлення сходів (дуб) та дверей 5 шт. (сосна); специфікація до договору № 203, згідно з якою придбано "Zaragosa Moscu Chapa de Oliva", "Liberia L330XH226XP46", шість стільців "Silla Triana con Margue-Terria", "Mesa de", вартістю 6 750,00 євро; квитанції до прибуткового касового ордеру за грудень 2004 року по січень 2005 року; договір від 24 листопада 2004 року № 29, предметом якого є кухня з фасадами з ольхи та африканського профілю та квитанції до прибуткового касового ордеру за кухню; телевізор "Sony" модель 21м91, серійні номери 1002117 від 10 липня 2005 року; фототаблиці; калькуляцію на проведення робіт по монтажу системи кондиціонування та вентиляції квартири.
Згідно з постановою Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 20 жовтня 2017 року про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем здійснено опис та арешт майна за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кондиціонер "York" Man-Mon 45; кухня з фасадами з ольхи та африканського профілю; спальний гарнітур, виробника встановити не вдалося; меблева стінка; шість стільців "Silla Triana con Margue-Terria" та стіл "Mesa de" у квартирі не виявлено; у кухню вмонтована мийка, марку (виробника) якої встановити не виявилося можливим.
У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала справа № 520/9403/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, а також встановлено, що під час шлюбу позивачем придбано кондиціонер "York" Man-Mon 45, спальний гарнітур "Alfona Group Florida", меблевий гарнітур " Zaragosa Moscu Chapa De Oliva", який складається з меблевої стінки "Liberia L330XH226XP46", шість стільців "Silla Triana Con Margue-Terria" з столом "Mesa De" та кухню з фасадами з вільхи та африканського профілю, які встановлені за угодою подружжя в квартирі, у якій на той час мешкало подружжя.
Окрім цього, апеляційним судом встановлено, що дочці сторін у справі ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору від 09 грудня 2003 року № П5С-364 про пайову участь у будівництві, додаткової угоди від 08 червня 2004 року, акту прийму-передачі квартири від 08 червня 2004 року, свідоцтва про право власності на квартиру від 18 серпня 2004 року № 352, виданого виконкомом Одеської міської ради, та було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 серпня 2004 року, реєстраційний номер: 7115113, номер запису: 3371, в книзі: 541пр-6, а в подальшому на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2008 року у справі № 2-5857/2008р. - реєстраційний номер: 7115113 від 30 грудня 2008 року, номер запису: 3371, в книзі: 708пр-160.