Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 456/234/17
провадження № 61-48786св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Стрийський вагоноремонтний завод", третя особа - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2018 року у складі колегії суддів Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П. та касаційну скаргу державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод", яка підписана представником Васьківим Іваном Васильовичем, на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2018 року у складі судді Саса С. С. та постанову апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2018 року у складі колегії суддів Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ :
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про відшкодування шкоди завданої здоров`ю на виробництві.
Позов мотивований тим, що з 01 листопада 2011 року він працював електрозварювальником на державному підприємстві "Стрийський вагоноремонтний завод" (далі - ДП "Стрийський вагоноремонтний завод"). 30 липня 2014 року близько 9:30 год., перебуваючи на робочому місці під час виконання своїх трудових обов`язків, здійснював випробування запасного ресівера, під час якого він розірвався. Внаслідок цього ударною хвилею позивача відкинуло на землю, тяжко травмувало обличчя, зуби, щелепу, шию та кінцівки. Начальник цеху ОСОБА_2 з метою приховування травми на виробництві, заводським автобусом доставив позивача до Стрийської ЦРЛ. Після цього ОСОБА_2 домовився з лікарем Стрийської ЦРЛ про те, щоб він позивача не госпіталізував, не повідомляв правоохоронні органи та вніс запис в медичну документацію про те, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 отримав вдома при падінні в підвальне приміщення. Протягом 22 днів позивач проходив лікування у Стрийській ЖД лікарні з діагнозом: перелом верхньої щелепи справа, рвана рана нижньої губи, забій лівої кисті та вибито 8 зубів.
Після лікування позивач вийшов на роботу та дізнався, що факт отримання ним травми на виробництві прихований і ніким не розслідується. Директор заводу та начальник цеху категорично забороняли розголошувати даний факт працівникам заводу. Позивач неодноразово у письмовій формі звертався до директора заводу із заявами від 06 серпня 2014 року та 15 вересня 2014 року, в яких просив розслідувати факт заподіяння йому ушкодження здоров`я під час виконання трудових обов`язків, проте звернення ніким не розглядалися і будь-які заходи щодо з`ясування обставин заподіяння позивачу ушкоджень здоров`я (травми) на виробництві не вживались. Натомість, після повернення з лікарняного позивача було відсторонено від роботи, керівництвом заводу створювались умови праці, які спонукали його до звільнення. Лише після звернення до Стрийського міжрайонного прокурора 15 жовтня 2014 року директором ДП "Стрийський ВРЗ" ОСОБА_3 було затверджено акти форми Н-1 та форми Н-5 про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві. За результатами проведеної перевірки 06 жовтня 2014 року постановою про накладення адміністративного стягнення директора заводу ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності. Дії начальника цеху ОСОБА_2 і майстра цеху ОСОБА_4 визнані неправомірними.
Позивача систематично турбує фізичний біль, він вимушений періодично звертатись за медичною допомогою та витрачати додаткові кошти за власний рахунок на лікування. Так, на лікування та протезування зубів він витратив 33 147,00 грн. Крім матеріальної шкоди відповідачу була заподіяна моральна шкода, оскільки фізіологічна складова його обличчя після заподіяних позивачу травм істотно змінилась. Внаслідок заподіяння позивачу тілесних ушкоджень він зазнав фізичного болю, сильних душевних страждань, у нього виник комплекс неповноцінності, що істотно порушує його належний життєвий уклад. З моменту отримання тілесних ушкоджень позивач постійно відчуває дискомфорт у соціумі, зокрема, при спілкуванні зі сторонніми людьми, друзями, родичами та вчиненні іншого роду дій.
Просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 33 147,49 грн, моральну шкоду у розмірі 600 000 грн. та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" на користь ОСОБА_1 32 180,00 грн матеріальної шкоди, 50 000,00 грн моральної шкоди, а всього разом 82 180,00 грн.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок нещасного випадку пов`язаного з виробництвом на ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" було ушкоджено здоров`я позивача ОСОБА_1, у зв`язку з чим йому було проведено лікування та протезування зубів, за яке позивач сплатив власні кошти в розмірі 32 180 грн. Діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, оскільки внаслідок отриманих травм на виробництві позивач зазнав сильного фізичного болю, душевних страждань, внаслідок ушкодження обличчя він постійно нервував, перебував в стресовому стані, його життєвий уклад істотно порушився, у зв`язку з чим він прикладав багато зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану. З моменту отримання тілесних ушкоджень позивач постійно відчуває дискомфорт у суспільстві, зокрема, при спілкуванні із сторонніми людьми, друзями, родичами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" задоволено частково.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2018 року в частині стягнення з ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" на користь ОСОБА_1 32 180,00 грн. майнової шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цих вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В решті рішення суду залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди з відповідача суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на відшкодування майнової шкоди в сумі 14525 грн, завданої внаслідок нещасного випадку за рахунок коштів Фонду соціального страхування, тому позовні вимоги до ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" безпідставні та необґрунтовані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1 .
У грудні 2018 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 32 180,00 грн, залишити рішення Стрийського міськрайонного суду м. Львова від 16 січня 2018 року в цій частині без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачу не встановлено МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а тому у Фонду соціального страхування відсутній обов`язок на проведення страхових виплат, як зазначив Верховний Суд України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-481цс16.
Короткий зміст вимог касаційної скарги ДП "Стрийський вагоноремонтний завод"
У січні 2019 року ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Васьків І. В., у якій просить рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 29018 року в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн скасувати, в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що розмір моральної шкоди 50 000,00 грн, за умови тимчасової непрацездатності позивача, є неспівмірним із шкодою, завданою внаслідок травми, отриманої позивачем 30 липня 2014 року. Саме груба необережність позивача стала причиною травмування та заподіяння йому тілесних ушкоджень, а тому визначений судом розмір моральної шкоди підлягав зменшенню з урахуванням вини потерпілого відповідно до умов статті 1193 ЦК України. Суд не застосував позовну давність до позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди.
Позиція інших учасників справи
У січні 2019 року ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" подало до Верховного Суду відзив, підписаний представником Васьків І. В., на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 32 180,00 грн матеріальної шкоди залишити без змін, касаційну скаргу позивача - без задоволення.
Відзив мотивований тим, що підприємство не є належним відповідачем за вимогами про стягнення матеріальної шкоди. За умовами частини третьої статті 42 "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування. Довідка приватного підприємця ОСОБА_5 № 1 від 03 листопада 2016 року достовірно не підтверджує вартість витрат на лікування в причинно-наслідковому зв`язку з отриманою позивачем 30 липня 2014 року травмою.
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ДП "Стрийський вагоноремонтний завод", у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2017 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн без змін.
Відзив мотивований тим, що при визначенні розміру моральної шкоди, судами попередніх інстанцій ураховано обставини, які мають суттєве значення для її вирішення, зокрема глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідки, що наступили, а також дотримано вимоги розумності і справедливості. Позовна давність не поширюється на позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.
У березні 2019 року ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" подало пояснення на відзив на касаційну скаргу, підписану представником Васьків І. В., у якому зазначено, що відзив на касаційну скаргу, поданий позивачем у справі, носить формальний характер та не спростовує доводів касаційної скарги відповідача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, витребувано справу № 456/234/17 з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП"Стрийський вагоноремонтний завод", відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" про зупинення виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 січня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року.
У січні 2019 року справа № 456/234/17 надійшла до Верховного Суду.