Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 401/3386/17
провадження № 61-45335св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.,
учасники справи:
| позивач | - | ОСОБА_1 , |
| відповідач | - | ТОВ "Світловодський машинобудівний завод", |
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2018 року в складі судді Макарової Ю. І., та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Кіселика С. А., Суровицької Л. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання незаконним та скасування наказу від 27 листопада 2017 року № 30-К про звільнення її з посади провідного бухгалтера згідно пункту 4 статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин), поновлення її на посаді провідного бухгалтера, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 7 611,52 грн та моральної шкоди у зв`язку із незаконним звільненням у розмірі 5 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що позивач з 01 липня 2003 року працювала на посаді провідного бухгалтера ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" (далі - відповідач).
Наказом від 20 грудня 2016 року № 38-к її було звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року даний наказ був скасований та поновлено її на займаній посаді з 24 червня 2016 року. Стягнуто з відповідача на її користь 78 493,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 10 032,00 грн судових витрат. Дане рішення суду в частині поновлення на роботі позивача підлягало негайному виконанню, а тому 20 жовтня 2017 року вона на початку робочого дня з`явилася до ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" для здійснення своїх посадових обов`язків. Позивач була допущена до приміщення заводу та в кабінет бухгалтерії, де перебувала весь робочий день. Однак, 23 жовтня 2017 року її не було допущено до робочого місця, проте, її завели у пусту кімнату, де стояв лише стіл та стілець. Дане приміщення було холодним та сирим, що унеможливлювало її перебування у ньому без шкоди її здоров`ю. Разом з тим, позивач також зазначає, що наказ про поновлення її на роботі їй вручений не був, а також не було роз`яснено відповідно до вимог закону, її права та обов`язки, не проінформовано під розписку про умови праці, не ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не забезпечено робоче місце необхідними для роботи засобами. 04 грудня 2017 року на її адресу надійшов наказ відповідача від 27 листопада 2017 року № 30-к, про звільнення її з посади провідного бухгалтера на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин). Вважає даний наказ незаконним, оскільки він був винесений без достатніх підстав та поза межами місячного строку встановленого для застосування дисциплінарного стягнення.
Також позивач зазначила, що 08 грудня 2017 року вона отримала виконавчі документи щодо примусового виконання рішення суду про поновлення її на роботі та стягнення з відповідача грошових коштів (заробітної плати та моральної шкоди), які вона пред`явила на примусове виконання до Світловодського МВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області та 19 грудня 2017 року було відкрито виконавче провадження, у тому числі і щодо її поновлення на роботі. Однак, на день подання даного позову, зазначене рішення суду відповідачем не виконано. Також, у зв`язку із незаконним звільненням та неотриманням заробітної плати, позивачу була завдана моральна шкода. Враховуючи зазначені вище обставини, позивач була змушена звернутися до суду із даним позовом.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Додатковим рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 травня 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року, наказом відповідача від 23 жовтня 2017 року поновлено позивача на попередній роботі на посаді провідного бухгалтера ТОВ "Світловодський машинобудівний завод". Із наказом про поновлення її на роботі, позивач була ознайомлена 25 жовтня 2017 року, що на думку суду вказувало на доведеність поновлення позивача на попередній роботі.
Однак, у період з 26 жовтня 2017 року по 27 листопада 2017 року позивач на роботу не вийшла, і дана обставина також визнана представниками позивача. При цьому, в судовому засіданні представники позивача зазначили, що причиною не виходу на роботу позивача з 25 жовтня 2017 року по день звільнення є її незгода із визначеним у наказі про поновлення на роботі її робочим місцем. 21 листопада 2017 року відповідач надіслав позивачу лист, зокрема, із проханням надати письмові пояснення про причини не виходу на роботу, який вона отримала 28 листопада 2017 року, тобто наступного дня після звільнення. Однак, після отримання вказаного листа, позивач жодних письмових пояснень не надала. При цьому, позивачем також не було надано і до суду будь-яких доказів, які б підтвердили поважність причин її відсутності на роботі у відповідний період часу. Разом із цим, суд відхилив посилання представників позивача, що ОСОБА_1 не виходила на роботу, оскільки її робоче місце не було забезпечено належним для її посади інвентарем, однак на думку суду, це не є поважними причинами невиходу на роботу, які до того ж не були підтверджені належними доказами. Також судом встановлено непропущення відповідачем строку для накладення дисциплінарного стягнення на позивача. У зв`язку із відсутністю позивача на роботі у період з 27 жовтня 2017 року по 21 листопада 2017 року без поважних причин, наказом відповідача від 27 листопада 2017 року № 38-к, законно звільнено позивача за прогул, на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Враховуючи, що звільнення позивача відбулось на законних підставах, позовні вимоги в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також моральної шкоди у зв`язку із незаконним звільненням, задоволенню також не підлягали.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2018 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав доведеними обставини того, що позивач була достеменно обізнана про її поновлення на роботі, але при цьому, вона допустила порушення трудової дисципліни, оскільки тривалий час не з`являлася на робочому місці після поновлення, та не повідомляла відповідача про причини відсутності на роботі, що свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку - прогулу без поважних причин, та відповідно вказує на законність її звільнення з цих підстав, відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. При цьому, оскільки звільнення позивача відбулося законно, відсутні правові підстави для задоволення всіх заявлених нею позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року ОСОБА_1, не погодившись з рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2018 року та постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року, надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати дані рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2018 року відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач була звільнена з посади, не перебуваючи з відповідачем у трудових відносинах, оскільки, виконавчі дії по примусовому поновленні її на роботі не були виконані. Також зазначає, що відповідачем було пропущено місячний строк для застосування до неї дисциплінарного стягнення, оскільки на роботі її не було з 24 жовтня 2017 року, а наказ про звільення винесений 27 листопада 2017 року. Разом із цим, у касаційній скарзі заявник також вказує на те, що відповідач не просив її надати пояснененя щодо відсутності на робочому місці, а надісланий відповідачем лист був відповіддю на її заяву і даний лист вона отримала 28 листопада 2017 року, а оскаржуваний наказ був винесений 27 листопада 2017 року. Також вказувала на безпідставне посилання судом апеляційної інстанції на частину першу статті 77 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вона регулює виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб.
Позиції інших учасників
У визначений ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року строк відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Фактичні обставини, встановлені судом
Установлено, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року в справі № 401/1391/17 визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" від 20 грудня 2016 року № 38-К "Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_1 " 24 червня 2016 року у зв`язку з прогулом без поважних причин, відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України; поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді провідного бухгалтера ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" з 25 червня 2016 року, стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду, судові витрати. (а. с. 6-8)
На виконання даного рішення суду, в частині поновлення на роботі позивача, наказом ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" від 23 жовтня 2017 року № 25 скасовано наказ № 38-К від 20 грудня 2016 року "Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді провідного бухгалтера ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" з 25 червня 2016 року; робочим місцем ОСОБА_1 визначено кабінет приймальні ТОВ "Світловодський машинобудівний завод"; зобов`язано ОСОБА_1 подати адміністрації ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" трудову книжку для здійснення відповідних записів (а. с. 53).
Відповідний наказ про поновлення позивача на роботі було винесено 23 жовтня 2017 року (в понеділок), оскільки у період після постановлення Апеляційним судом Кіровоградської області рішення суду про поновлення позивача на роботі (19-20 жовтня 2017 року), генеральний директор ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" Семенов Ю. С. та заступник генерального директора Трухачов С. Ю. перебували у відрядженні (а. с. 54-55).
23 жовтня 2017 року ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" надіслало на адресу позивача наказ від 23 жовтня 2017 року № 25 про її поновлення на роботі, який нею отримано 25 жовтня 2017 року, що підтверджується фіскальним чеком та зворотнім поштовим повідомленням (а. с. 56), а також не заперечувалося представниками позивача при розгляді справи судами попередніх інстанцій.
Згідно актів про відсутність працівника на робочому місці від 27 жовтня 2017 року та 20 листопада .2017 року встановлено, що провідний бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 26 жовтня 2017 року, 27 жовтня .2017 року та в період часу з 27 жовтня .2017 року по 14 годину 30 хвилин 20 листопада 2017 року. (а. с. 57, 59). Факт відсутності позивача на роботі у відповідний період часу також підтверджений табелем обліку робочого часу та відповідними доповідними записками заступника генерального директора Трухачева С. Ю. від 27 жовтня 2017 року та від 20 листопада .2017 року. (а. с. 58, 60, 64), а також не оспорювався представниками позивача під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій.
25 жовтня 2017 року позивач звернулась із заявою до відповідача із проханням повідомити про причини невиконання рішення суду та недопуску її до робочого місця. (а. с. 9)
21 листопада 2017 року, у відповідь на її заяву, відповідач надіслав лист позивачу, в якому було надано відповідь на питання, викладені в заяві, та додатково зазначив, що її відсутність на робочому місці з 25 жовтня 2017 року може бути розцінена як прогул, та запропоновано їй не пізніше 27 листопада .2017 року з`явитись на робочому місці та письмово повідомити про причини відсутності на роботі з вказаної дати (а. с. 61). Відповідний лист отримано позивачем 28 листопада 2017 року. (а. с. 62), що також не заперечувалося стороною позивача при розгляді даної справи. При цьому, даним документом підтверджується, що відповідач (роботодавець) зажадав від позивача (можливого порушника трудової дисципліни) письмові пояснення у зв`язку із її тривалою відсутністю на робочому місці (прогулу), однак позивач не надала відповідачу таких пояснень навіть після отримання даного листа та на час звернення до суду із позовом.
Наказом генерального директора ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" від 27 листопада 2017 року № 30-К було звільнено ОСОБА_1 з посади провідного бухгалтера ТОВ "Світловодський машинобудівний завод" з 27 листопада 2017 року у зв`язку з прогулом без поважних причин, відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України; підстава: табель обліку робочого часу, доповідні записки заступника генерального директора Трухачева С. Ю. від 27 жовтня 2017 року та від 20 листопада 2017 року, акти від 27 жовтня 2017 року та від 20 листопада 2017 року, квитанція та повідомлення про вручення ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку наказу про поновлення на роботі, та лист від 21 листопада 2017 року. (а. с. 11).
Листом Управління держпраці у Кіровоградській області від 20 листопада 2017 року підтверджено, що позивач 23 жовтня 2017 року зверталась до Управління держпраці у Кіровоградській області із заявою щодо порушення законодавства про охорону праці відповідачем (а. с. 10) Разом з тим, із вказаного листа не зрозуміло, коли і яке саме мало місце порушення законодавства про охорону праці відповідачем, а також відсутня відповідь по суті щодо відповідної заяви позивача від Управління держпраці у Кіровоградській області.
18 грудня 2017 року позивачем було подано заяву до Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про прийняття до виконання виконавчих документів № 401/1391/17 від 18 грудня 2017 року, щодо примусового виконання рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2017 року, про поновлення її на роботі та стягнення присуджених сум грошових коштів з відповідача. (а. с. 13-16), відкриття виконавчих проваджень (а. с. 19, 20). Постановою державного виконавця від 24 січня 2018 року встановлено, що відповідне рішення суду, в частині поновлення позивача на роботі, боржником (відповідачем) не виконано, а стягувачем не надано трудову книжку для внесення запису про поновлення на роботі, в зв`язку з чим виконавчі дії призначено на 30 січня 2018 року. (а. с. 41, 42)
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.