1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України



10 червня 2020 року

м. Київ


справа № 454/1101/16-ц

провадження № 61-5071св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,


учасники справи:

позивач - фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича,

відповідач - держава Україна в особі Державної казначейської служби України,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 08 лютого 2017 року у складі судді Грабовського В. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Курій Н. М.,


у справі за позовом фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.






ОПИСОВА ЧАСТИНА


Короткий зміст позовних вимог


У грудні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.


Позов мотивований порушенням органом державної влади - Сокальським районним судом Львівської області прав, гарантованих статтями 8, 40, 55, 56 Конституції України, шляхом постановлення незаконної ухвали від 15 квітня 2016 року, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2016 року по справі № 454/1101/16-ц.


Позивач просить стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України в користь фермерського господарства Бурки В. В. кошти в сумі 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій судді Сокальського районного суду Львівської області, що спричинили приниження честі, гідності, ділової репутації.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій


Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 08 лютого 2017 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.


Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване недоведеністю позовних вимог.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У касаційній скарзі, поданій у березні 2020 року до Верховного Суду, фермерське господарство Бурки В. В., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.


Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Червоноградського міського суду Львівської області.


На підставі ухвали Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.


Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 02 червня 2020 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловська І. М.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції є незаконними і необґрунтованими та такими, що ухвалені з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи внаслідок невиконання норм Конституції України. Суди не зазначили, які саме докази позивач зобов`язаний був надати для обґрунтування своїх моральних страждань, які полягали у приниженні честі, гідності, ділової репутації.


Доводи інших учасників справи


Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


Суд установив, що ухвалою судді Сокальського районного суду Львівської області від 15 квітня 2016 року у справі № 454/1101/16-ц відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом фермерського господарства Бурки В . В. до Червоноградської місцевої прокуратури, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.


Зазначену ухвалу скасовано ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 травня 2016 року з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позовна заява повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.


Вимогу до держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував незаконними діями судді Сокальського районного суду Львівської області при розгляді цивільної справи за позовом фермерського господарства Бурки В. В. до Червоноградської місцевої прокуратури, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, в результаті яких було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження за зазначеним позовом, яку в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції.


МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА


Позиція Верховного Суду


Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.


Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.


Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.


Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.


Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.


Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).


Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").


Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.


Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.


За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.



................
Перейти до повного тексту