Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 473/1698/17
провадження № 61-34376св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, у складі судді Лузан Л. В., від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області, у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М., від 23 березня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, і встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом їй належить 1/2 частина спадкового будинку, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
5/ 12 частин вказаного будинку у порядку спадкування належить сестрі ОСОБА_2 та 1/12 частка - брату ОСОБА_3 .
Сторони в добровільному порядку не можуть вирішити питання щодо спільного користування майном, тому ОСОБА_1 просила суд виділити належну їй на праві спільної часткової власності 1/2 частину будинку в натурі та встановити порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1000 га, на якій знаходиться вказаний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що об`єкти нерухомого майна, до складу якого входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти, не є об`єктами права власності, а тому не можуть бути предметом поділу.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про поділ земельної ділянки, місцевий суд прийшов до висновку про те, що оскільки розподіл земельної ділянки пов`язаний з розподілом житлового будинку, то вказані вимоги теж не підлягають до задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права.
Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, досліджено у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, надано їм правильну оцінку.
При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2018 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов безпідставного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Судом не було враховано, що реконструкція будинку була здійснена без втручання у несучі конструкції, що виключає необхідність отримання від органу місцевого самоврядування відповідного дозволу на перепланування будинку.
Крім того, судами було проігноровано її неодноразові клопотання про проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи.
Також судами не було враховано правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, про те, що об`єкт незавершеного будівництва може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності із визначенням часток.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
13 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі № 473/1698/17 (провадження № 61-34376св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
16 квітня 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 належить 1/2 частка вказаного будинку, ОСОБА_2 - 5/12 часток, ОСОБА_3 - 1/12 частка.
Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1000 га, що була надана для його обслуговування, та зареєстрована за попереднім власником даного будинку ( ОСОБА_4 ).
Сторони у добровільному порядку не можуть вирішити питання щодо спільного користування майном.
Під час розгляду справи була призначена судова будівельно-технічна експертиза, виконання якої було доручено експерту Деменнікову А. П.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 145/17 від 08 вересня 2017 року вбачається, що виділ у натурі належної позивачу частки житлового будинку АДРЕСА_1 може бути здійснений за одним варіантом.
Встановлено, що у складі спірного житлового будинку є самовільно добудовані приміщення, які є невід`ємною частиною будинку, а саме сіни, зазначені у плані літерою "аʼ-1", сіни, зазначені в плані літерою "а-1", а також вбиральня та душ, зазначені у плані літерами "Д-1" та "Е-1".
Житловий будинок було реконструйовано шляхом приєднання частини сараю "Б-1", внаслідок чого житлова площа будинку була збільшена на 13,0 кв. м, а літня кухня, зазначена у плані літерою "Ж-1", переобладнана з частини сараю, зазначеного у плані літерою "Б-1".
Вказані обставини підтверджуються технічним паспортом на спірний будинок, виготовлений 14 вересня 2009 року (а.с. 7-11), висновком судово-будівельної експертизи № 145/17 від 08 вересня 2017 року (а.с. 76-90), довідкою комунального підприємства Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації від 31 жовтня 2017 року № 616 (а.с. 108), а також поясненнями експерта, наданими у судовому засіданні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.