1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


10 червня 2020 року

м. Київ


справа № 521/4691/16-ц

провадження № 61-1793св17


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С.,

Кузнєцова В. О.,


учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2016 року у складі судді Михайлюка О. А. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Комлевої О. С., Кравця Ю. І.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно кредитного договору від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Український промисловий банк") надало ОСОБА_1 кредит в сумі 16 816,00 доларів США, строком до 04 грудня 2014 року із сплатою 10,40 % річних за користування кредитом.

06 грудня 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені договори поруки № 543/ZФПОР1-07 та № 543/ZФПОР2-07, згідно яких виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07 забезпечено порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань від 30 червня 2010 року ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги по зазначеному кредитному та забезпечувальному договору.

У порушення умов договору відповідачі у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатили.

Таким чином, банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 171 679,83 грн, з яких тіло кредиту - 98 055,55 грн, відсотки - 20 158,24 грн, пеня - 50 537,10 грн, 3 % від простроченого тіла кредиту - 2 560,22 грн, 3 % від прострочених відсотків по кредиту - 368,72 грн та судові витрати у розмірі 2 575,20 грн.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2017 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07, яка складає: 98 055,55 грн - заборгованість за кредитом; 20 158,24 грн - заборгованість за відсотками; 50 537,10 грн - пеня; 2 560,22 грн - 3 % річних по простроченому тілу кредиту; 368,72 грн - 3 % річних по простроченим відсоткам; а всього 171 679,83 грн; у задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ОСОБА_1, встановлені кредитним договором строки повернення наданого йому кредиту порушив, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 12 лютого 2016 року складає: 98 055,55 грн, що підтверджено відповідним розрахунком, отже вимоги банку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є обґрунтовані та підлягають задоволенню. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до поручителів суди попередніх інстанцій виходили з того, що банк пропустив строк для звернення з вимогою до поручителів. Так, строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором встановлений до 04 грудня 2014 року, а кредитором взагалі не пред`являлись вимоги до поручителів про повернення кредиту та інших платежів за кредитним договором. Крім того, банк у порушення частини четвертої статті 559 ЦК України протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителів.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Верховного Суду ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні позову до поручителів та ухвалити нове рішення про задоволенні позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про припинення поруки, оскільки у договорах поруки передбачено, що поручителі відповідають солідарно з основним боржником до повного виконання зобов`язань за кредитним договором. Посилається на те, що частина четверта статті 559 ЦК України має застосовуватися лише в тому випадку коли договором поруки не передбачено її строк дії.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Указана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, щозгідно кредитного договору № 543/ФКВ-07 від 06 грудня 2007 року ТОВ "Український промисловий банк" надало ОСОБА_1 кредит в сумі 16 816,00 доларів США, строком до 04 грудня 2014 року із сплатою 10,40 % річних за користування кредитом.

06 грудня 2007 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладені договори поруки № 543/ZФПОР1-07 та № 543/ZФПОР2-07, згідно яких виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07 забезпечено порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань від 30 червня 2010 року ПАТ "Дельта Банк" набуло право вимоги по зазначеному кредитному та забезпечувальних договорах.

ОСОБА_1 встановлені кредитним договором строки повернення наданого йому кредиту порушив, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 12 лютого 2016 року складає 98 055,55 грн, що підтверджено відповідним розрахунком.

У договорі поруки від 06 грудня 2007 року № 543/ZФПОР1-07, укладеному з поручителем ОСОБА_3 строк виконання основного зобов`язання за договором від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07 встановлений до 04 грудня 2014 року (пункт 1 договору поруки).

У договорі поруки від 06 грудня 2007 року № 543/ZФПОР2-07, укладеному з поручителем ОСОБА_2 строк виконання основного зобов`язання за договором від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07 встановлений до 05 грудня 2014 року (пункт 1 договору поруки).

З матеріалів кредитної справи по кредитному договору від 06 грудня 2007 року № 543/ФКВ-07 убачається, що кредитором не пред`являлись вимоги до поручителів про повернення кредиту та процентів у зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за кредитним договором.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX"Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту