УХВАЛА
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 336/7251/17
провадження № 61-39010св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.
учасники справи:
позивач -Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району,
відповідач -ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2018 року у складі судді Зарютіна П. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С., у справі за позовом Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області, про стягнення виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - УПСЗН Запорізької міської ради по Шевченківському району) звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що на користь ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеній особі, виплачена адресна допомога для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період з 19 листопада 2014 року до 30 червня 2016 року у розмірі 42 588,84 грн, але відповідач не повідомила, що на депозитному банківському рахунку у неї були кошти у розмірі, що перевищував десятикратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто звертаючись до позивача, вона умисно приховала факт відкриття депозитного рахунку.
Позивач просив суд стягнути на його користь виплачені відповідачу кошти щомісячної адресної допомоги у розмірі 42 588,84 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2018 року у позові відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що відкритий на ім`я ОСОБА_1 депозитний рахунок у банківській установі не перевищував десятикратного розміру прожиткового мінімуму, що підтверджується належними і допустимими доказами, а тому адресна допомога була призначена і виплачена їй правомірно, підстав для її стягнення немає.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу УПСЗН Запорізької міської ради по Шевченківському району залишено без задоволення, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2018 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції встановив, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов їх із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 липня 2018 року УПСЗН Запорізької міської ради по Шевченківському району звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 30 травня 2018 року, просило скасувати судові рішення, ухвалити нове про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
16 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за позовом УПСЗН Запорізької міської ради по Шевченківському району до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Східного офісу Державної аудиторської служби в Запорізькій області, про стягнення виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження від 13 квітня 2020 року № 1022/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду", затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права.
Аргументи інших учасників справи
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-ІХ (далі - Закон №460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у липні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.